Україну на світовому плодоовочевому ринку не видно. Наша частка становить десь 0,0018%. У грошовому обчисленні – це $150-180 млн. Приблизно стільки ж становить експорт маленької Молдови, територія якої співставна з Миколаївською або Одеською областю України. Про це на конференції в Миколаєві розповів Федір Рибалко, керівник Української плодоовочевої асоціації.

Експорт з тієї ж Польщі пару років тому становив $2,5 млрд. Агрокліматичні умови там гірші, ніж в Україні, а продають вони в 10 разів більше, констатує експерт.

Разом з тим, він вважає, що в України є потенціал зростання. Інше питання — як цей потенціал використовувати і чи використовувати взагалі.

Маючи пільговий ПДВ, плодоовочева галузь так і дрейфувала. За винятком деяких секторів

Рибалко розповідає, що раніше в Україні існувала пільгова система ПДВ, і це не стимулювало фермерів шукати нові ринки, ризикувати, інвестувати.  Виходило так: висока ціна – добре, дуже висока – ще краще, низька — ну що ж, в наступному році пощастить більше.

Так плодоовочевий сектор деякий час і дрейфував. За винятком кількох секторів, де пільгового ПДВ не було. Наприклад, в сегменті лісових ягід.

Ті, хто збирав по лісах ягоди-гриби, експортували відразу в ЄС, де був ринок збуту на подібну заморожену продукцію. Відбувався активний розвиток цього сегменту, і зараз його експорт становить близько $50-70 млн.

У сфері тих же яблук або овочів збут здійснювався на ринок Росії. Він давав завжди вищу ціну, ніж на внутрішній, а вимоги до якості були невисокими. Але з 2015 року можливості для цих поставок зійшли на нуль, а фермери зіткнулися з проблемою збуту.

Рибалко згадує, що приблизно в той же час Україна домовилася з ЄС про квоти на безмитні постачання багатьох видів продукції, в тому числі, фруктів та овочів. З того часу експорт почав зростати — і в обсязі, і в номенклатурі, і в географії.

Зараз фахівець називає ринок ЄС одним з найбільш перспективних. Серед окремих регіонів Рибалко радить звернути увагу на:

–  Прибалтику. Там знають і довіряють нашому продукту.

–  Румунію. Ринок близький, але недооцінений.

– Скандинавський ринок. Непростий, зарегульований, але там у нас є логістичні переваги.

– і т. д.

Також в довгостроковому баченні – розвиток поставок в Азію, особливо південно-східну її частину.

«Південно-східна Азія — це 600 млн населення. Найближчі 5-7-10 років їх буде 700 млн. А близько 100 млн переїдуть з сіл у міста. Там іде масове будівництво, розвиток інфраструктури. І якщо у нас є продукт, який може отримати доступ на цей ринок, потрібно не втрачати момент», — підсумував він.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.