Олігарх Андрій Веревський не бере прямої державної допомоги. Однак його холдинг “Кернел” отримує повернення ПДВ при експортуванні сировини (дійсно, він його експортує більше всіх в країні) у розмірі 11 млрд грн.

Майже таку ж суму повернення отримують всі інші експортери разом узяті.

МХП, що належить Юрію Косюку, і UkrLandFarming з «Авангардом», якими володіє Олег Бахматюк, отримують 2 млрд грн.

Але у пана Веревського працює всього 4 тис осіб, які не створюють додану вартість, тому що експортують сировину. А, наприклад, МХП по всій вертикальній інтеграції, яку вони збудували, створює продукцію з доданою вартістю.

Андрій Веревський не бере прямої державної допомоги

І у них сьогодні працюють до 40 тис осіб. Відчуваєте різницю — 4 і 40? І сьогодні немає прямих програм дотацій цим аграріям — сьогодні є відшкодування вартості, наприклад, реконструкції птахофабрики, тваринницького комплексу, купівлі доїльного залу.

І коли я подаю поправку до закону, щоб обмежити виділення дотації 50-ю млн грн одному власнику, то мені Верховна Рада відмовляє — більшість голосує проти. Тобто вони залишають цю підтримку без обмежень.

І якщо ВР їх ні в чому не обмежує, то вищеназвані олігархи як нормальні бізнесмени подають до Мінагрополітики свої проекти на відшкодування вартості якоїсь реконструкції або нового будівництва, і уряд їм звичайно його дає.

Президент просто працює на вищеназваних олігархів

Так чи інакше, всі лобісти виділення дотацій великим холдингам зайшли в парламент через Блок Петра Порошенка. Іншій думці вони не дають пройти: Президент просто працює на вищеназваних олігархів.

При цьому є безліч фермерів, які не отримують нічого. У нас сьогодні в країні 33 тис сільгоспвиробників, які платять податки. З них дотації отримали 1700.

Це, відверто кажучи, недоробка команди Порошенка, коли виділяються кошти в бюджеті, а потім не використовуються. Наприклад, як можна було не використовувати 100 млн грн, виділені на Міністерство оборони?

якби допомога дійшла до кожного, вони були б зацікавлені робити продукцію з доданою вартістю

В аграрній області те ж саме, тільки суми значніші: невикористаних грошей тут більше 2 млрд.грн. Якщо ти не здатний налагодити процес, то навіщо ти йдеш в міністри?

Ми виділили на сільське господарство 6 млрд грн. І 2 млрд з них повернуться в бюджет, хоча повинні були піти безпосередньо маленьким сімейним фермерам в районах, яких у нас приблизно 12 тис.

Треба було знайти кожного і дати під інвестиційний проект, відшкодування вартості обладнання, добрив або процентної ставки за кредити.

Якби допомога дійшла до кожного, вони були б зацікавлені робити продукцію з доданою вартістю, і вона б залишалася в селі або місті і дрібні підприємці ставали б багатшими.

в аграрному секторі вони залишили фактично старі програми, які знову покажуть свою неефективність

Наприклад, чому у нас дають дотації на вирощування молодняку, де суцільні витрати і немає доходів і не дають на дорослу худобу? Це означає, що уряд не робить те, чого очікують від нього фермери, що немає розуміння з боку чинної влади, що робити в аграрній галузі і, найголовніше, немає комунікації.

Ще один приклад. Сьогодні за зміненими ГОСТами у населення більше не приймають молоко другого сорту. Так давайте навпаки давати людям дотацію на літр молока першого або екстра класу, але для цього їм потрібно купити доїльний апарат. Але чиновники не знають, як це організувати, а фермери не можуть зробити. Тому що немає спілкування.

І це означає, що бездарна команда сьогодні керує в певних галузях — в тому числі агарної.

ВР — це не виконавча гілка влади, а виконавчу формує більшість депутатів, а яке сьогодні належить Президентові.

Наприклад, місяць тому ми зібрали екстрене засідання аграрного комітету і звернулися до прем’єр-міністра, щоб він запобіг підвищенню тарифів на 50% за використання вагонів, яке давно готувала «Укрзалізниця».

Знаєте, що сталося? Місяць не було ніякої реакції, а минулого тижня вони просто взяли і підняли тарифи. Більш того, закрили 27 станцій і ще 65 не виконують замовлення аграріїв.

галузь стогне або витягує через валютні надходження в країну, а посеред маркетингового року її просто б’ють по лобі арматурою

Це означає, що в середині маркетингового року, тобі кажуть: «А тепер це буде коштувати наполовину дорожче». І при цьому ще й ціна на продукцію на ринку впала.

А значить, виростає собівартість, зменшується прибутковість, і на внутрішній ринок аграрії продаватимуть дорожче. Отже, ціни в магазинах зростуть. Або ж підприємці підуть у тінь.

Ну хто сьогодні проводить таку політику, коли, не радячись з аграрними асоціаціями, роботодавцями і так далі приймаються такі рішення? Я б це назвав не просто несистемністю, а взагалі нерозумінням економічних процесів, які відбуваються в певній галузі.

Якщо це відбувається без узгодження в тому числі з міністром аграрної політики, якого у нас втім і немає, а є виконуючий обов’язки, і «Укрзалізниця» так легко може це зробити, то, повірте, це крок в нікуди.

Тобто у нас немає управління державою: коли одна галузь стогне або витягує через валютні надходження в країну, а посеред маркетингового року її просто б’ють по лобі арматурою.

Сьогодні обговорюється проект бюджету на 2019 рік, але в аграрному секторі вони залишили фактично старі програми, які знову покажуть свою неефективність, адже у цьому році вони з ними не впоралися. Це бюджет, який не бачить людей.

Вадим Івченко, заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин ВР

 

 

Джерело: радіо “НВ”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...