З 2015 року частка Євросоюзу в українському аграрному експорті зросла з 5-7% до 35-40%.

Ця зміна не тільки кількісна, але й якісна. Якщо раніше ми орієнтувалися на ринки з високою волатильністю валюти, то робота з Євросоюзом і розрахунки в євро дають довгостроковий ефект для вітчизняних експортерів.

Окрім того, на цей ринок не так важко транспортувати товар. Щонайменше за 24 години він може бути доставлений до покупця.

З точки зору логістики, це найближчий до нас великий ринок. Так, він зарегульований. Бізнес скаржиться, що туди важко потрапити, складно знайти дистриб’юторів, і таке інше. Та все ж, приріст експорту за кілька останніх років показує, що партнера в ЄС знайти можна. Більш того, якісні стосунки з європейцями — це на роки.

При роботі з тою ж Російською Федерацією, особливо в разі експорту молока чи сиру, поставки нагадували скоріше кардіограму. Виробник ніколи не знав, наскільки завантажити своє підприємство, як спланувати обсяги виробництва в часі і коли надійдуть гроші за товар.

З європейцями ситуація кардинально інша. З ними точно розумієш, що тобі заплатять. І точно можеш спрогнозувати навантаження виробничих потужностей.

Я би сказала, що це найлегший ринок з точки зору логістики. Але в довготривалій стратегії варто звернути увагу також на зростаючі ринки – країни ASEAN, наприклад. В тому числі, Близький Схід, частково – Африку.

На африканський континент зараз активно надходять інвестиції, будується інфраструктура, потужності зі зберігання. А це означає, що цей ринок ставатиме більш відкритим.

Наприклад, нещодавно у нас відкрилася торгова місія в Гані. За останній час український експорт в цю країну збільшився на 50%.

Владислава Магалецька, екс-заступник міністра аграрної політики та продовольства

За матеріалами AgroFM

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.