З кожним роком частка заробітку виробника від продажів продукції у рітейлі буде скорочуватися, а споживачі усе більше дивуватимуться, чому сире молоко у закупці коштує 6-7 грн/л, а в рітейлі — 25 грн/л, написав у себе на сторінці у Facebook Олег Нів’євський, викладач Київської школи економіки та експерт Світового банку.

Для прикладу він наводить слайд з презентації представника компанії Buehler, на якому видно, що у Сполучених штатах Америки частка фермерського заробітку з кожного долара в рітейлі у порівнянні з 1950-ми роками скоротилася з 50% до 20%.

Нів’євський стверджує, що загадки у цьому немає. Така тенденція є підтвердженням того, що населення планети стає багатшим і хоче бачити більше додаткової продукції та сервісів на тонну агропродовольчої продукції. Це, наприклад, краща упаковка, вищі стандарти харчової безпечності тощо.

«Академічною мовою: еластичність попиту по доходу значно вища для неагропродовольчої продукції, ніж для неї. І таких речей/факторів/трендів буде все більше», — пише він.

Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО, раніше повідомляв, що у Сінгапурі є цілком нормальним, коли виробник отримує 10% від роздрібної ціни за свою продукцію.

За словами Нів’євського, у таких умовах агровиробникам можна порадити лише одне: постійно збільшувати свою продуктивність та ефективність виробництва, адже тільки так вони зможуть зберегти та підвищити свої доходи.

До речі, якщо подивитися на молочний ринок в Україні, то у нас ситуація виглядає навіть кращою. Наприклад, у другій половині серпня середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку становила 9,19 грн, вищого ґатунку — 8,51 грн, першого — 7,98 грн/кг, тоді як ціна реалізації 2,5% молока у плівковому пакуванні кінцевому споживачеві коливалася в межах 18,5-19,5 грн/л.

Тобто український виробник отримує за свою продукцію приблизно 43-49% роздрібної ціни.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.