Мешканці Кампали — столиці Уганди, однієї з найбідніших країн світу, знаходять творчі рішення зростаючих проблем урбанізації. Наприклад, розвивають міські ферми в мегаполісі з населенням 1,5 млн осіб, повідомляє The Guardian.

Міське населення африканської країни зростає швидко, і роботи на всіх не вистачає. Щоб вижити в місті, жителі столиці вирощують овочі і худобу в кам’яних джунглях.

Інженер Мартін Агаба, вичерпавши місце навколо свого невеликого міського будинку, виліз на дах, де збудував висячі сади поруч з мініатюрною сонячною батареєю.

Він і ще кілька городян створили міську ферму “Квагала”, яка притягує до себе все більше зацікавлених городян.

Діана Намбатія, професор медицини, в 2010 році почала тут вирощувати овочі, щоб заощадити гроші на їжу.

Гній від своїх двох корів, яких вона отримала від батьків в придане, Намбатія переробляє в біогаз для свого будинку.

Такий кейс не залишився непоміченим, і сьогодні міська фермерка навчає своїй справі сусідів.

Намбатія годує своїх корів банановою шкіркою і кукурудзою, вирощеною з використанням гідропоніки.

Для того, щоб спорудити свої міні- та вертикальні ферми, угандійці використовують будь-які підручні засоби: продірявлені пластикові пляшки і водопровідні труби йдуть на системи гідропоніки, мішки для сміття і пакети від молока — в якості резервуарів для грунту на підвішених грядках.

Годяться і порожні цілі шкаралупки курячих яєць — щоб вирощувати крес-салати. Цим в Кампалі можуть займатися навіть шестирічні діти, розповідає Агаба.

Він підкреслює, наскільки важливо міським фермерам залучати до процесу підлітків, адже основне заняття молодих людей в столиці Уганди — або бода-бода (мотоциклетні таксі), або сидіння біля телевізора.

Агаба навчає дітей вирощувати полуницю, солодку картоплю і цибулю. На думку фермерів, головне в цій справі — творчий підхід, і тоді молодь зацікавиться.

Однак занадто розширюватися фермерам не дозволяє обмежений міський простір, та й психологія необхідного достатку. «Нам не потрібно більше трьох корів, — міркує Агаба. — Ми вчимо людей отримувати більше з того, що у них вже є».

У ферми “Квагала” є своя освітня програма, яку пройшли вже понад 700 осіб, навчившись премудростям міського землеробства. Наприклад, як виготовити органічні добрива і біопаливо.

Продукти у міських фермерів купують навіть столичні ресторатори, такі як Брайан Нддагума. «В Уганді хороші грунти — це її плюс, — каже він, — тому їжа в основному доступна, але стоїть проблема її транспортування».

Брак рефрижераторних вантажівок, велика спека і погані дороги не дозволяють отримувати свіжу агропродукцію, вирощену за межами міст. Тому міські ферми стали хорошою альтернативою, вважає Нддагума.

Фото: Нільс Адлер

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...