При глобальному потеплінні сільськогосподарські культури починають продукувати токсичні, небезпечні для життя з’єднання, розповідає Станіслав Ісаєнков, заввідділом рослинних харчових продуктів і биофортификации Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, в ефірі радіо «Вести».

Наприклад, при нестачі води рослини накопичують афлатоксини, які концентруються в культурах завдяки паразитичним грибам. Ці та інші подібні з’єднання смертельно небезпечні для людини.

Однак займатися науковим вирішенням цієї проблеми в Україні поки що нікому, нарікає Ісаєнков, оскільки на всю науку держава дає стільки ж грошей, скільки отримує лише один західний університет.

«В законодавстві вказано 2 % на наукові вишукування, а в реальності, за моїми підрахунками виходить 0,2%», — додає він.

В принципі світова наука може запропонувати вирішення проблеми накопичення токсинів. Наприклад, на гребені хвилі сьогодні біотехнологія редагування геному. З його допомогою можна вирішити 70 % проблем, з якими раніше можна було впоратися тільки методами генної інженерії.

При цьому вчені нічого нового в геном не привносять, як раніше, а просто регулюють певні гени. Активізують ті, що працюють краще, і приглушують або зовсім «вимикають» менш працездатні.

Таким чином можна змінювати певні метаболічні процеси, які відповідають за накопичення тих же нітратів або роблять рослини стійкими до паразитів, які продукують афлатоксини.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.