Утримання виноградників стало дорогим задоволенням. Якщо раніше оптовики скуповували врожай по $2, а часом ціна доходила й до $3-3,5, зараз пропонують в сезон лише 5 грн. При цьому витратна частина – пальне, хімікати, добрива, заробітна плата — зросла в рази, розповідає виноградар із Запоріжжя Іван Захаренко.

Аби утримувати виноградник, фермер вдався до вирощування так званих «культур-буксирів» або «донорів». Вдалим варіантом виявився часник. Зараз Захаренко вирощує його на площі 20 га, тоді як виноградом засаджено 7 га. Планують отримати статус насіннєвого господарства по часнику.

«Як велике досягнення чуємо про 80%-ву компенсацію вартості саджанців, але який у ній сенс, якщо цього року у південних областях викорчують понад 1000 га винограду, —цитує фермера «Інфоіндустрія». – Вирощувати виноград – дуже дороге задоволення».

На його погляд, виноградарство стало скоріше хобі. Фермери не знають, куди подіти продукцію і те й діло, що обвалюють ринок.

Захаренко говорить, що ситуація могла би бути дещо іншою, якби виробники вміли домовлятися між собою щодо строків постачання продукції на ринок. Багато хто «викидає» на продаж недозрілі ягоди ще коли не закінчилася реалізація з теплиць – аби виграти декілька гривень на ціні. Далі ринок перенасичується, і ціни опускаються ще нижче.

Як варіант для себе фермер бачить лишати ягоди нат лозі до жовтня, доки на ринку стихне ажіотаж. Для захист від сонця та птахів застосовують сітки. Торік таким чином підприємству вдалося дочекатися ціни 15 грн/кг, а завершували реалізацію вже по 20. Це втрое-вчетверо більше, ніж зараз пропонують оптовики.

У продовженні сезону реалізації бачить сенс і Сергій Глущенко, власник СФГ «Ніка», що теж замається вирощуванням столового винограду.

«Треба думати, як розтягнути сезон постачання ягоди на ринок, – говорить він. – Ставити теплиці? Ефект від цього сумнівний, бо на відкритому ґрунті можна одержати більшу віддачу. Мій варіант – відтягнутися з пропозицією в глиб осені. Задля цього треба підбирати пізні сорти, накривати ягоду».

При цьому щодо держпрограми компенсації вартості саджанців фермер також налаштований скептично. «Для цього треба, щоб сільськогосподарське виробництво становило 75% його бізнесу. По-друге, підтримка надається лише за саджанці тих сортів винограду, які є в реєстрі сортів, а їх всього два — Лора і Аркадія», — пояснив виноградар.

До слова, площі під виноградниками в останні роки в Україні знижуються. Якщо у 2013-му році вони оцінювалися в 67 тис. га, то зараз складають 41 тис. га. Проте урожай, зібраний у 2017-му, на 8% перевищив результат попереднього року. Досягти цього вдалося за рахунок покращення технологій вирощування. Торік урожайність винограду становила уже 99 ц/га, тоді як раніше збирали 86-92 ц.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...