Фахівці закарпатської Асоціації бурої карпатської породи, яка входить до складу Федерації бурих порід Європи, розробили концепцію її збереження, сформували банк генофонду і почали її генетичне дослідження, повідомляє «Голос Карпат».

Цю роботу аграрії та науковці проводять за фінансової підтримки FAO.

Місцева бура карпатська порода домінує в Закарпатті. Головна її перевага полягає в тому, що буру можна ефективно вирощувати на природних пасовищах — і в низинах, і в горах.

Генетика цієї породи стійка до хвороб і дає особливе молоко, яке використовується у виготовленні високоякісних твердих сирів та дитячого харчування.

При цьому молочна продуктивність корів бурої карпатської відносно невелика: 3-4 тис. кг/рік. Правда, рекордистки досягають 8 тис. кг. Однак, жирність їх молока порівняно висока — 3,7–4%, а корови, що пасуться в низинах, ще і володіють хорошими м’ясними якостями.

ВРХ бурої карпатської — прямі нащадки давньої карпатської худоби, колись поширеної по всій Європі. У альпійських країнах її називали бурою альпійською, у Швейцарії — швіцькою, в Австрії — монтафонською, а в Німеччині — альгауською.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.