Будувати бізнес на тимчасово високоприбуткових нішевих культурах нерозумно. Таку думку в інтерв’ю Ukrainefood висловив Василь Говера, економіст в сфері агробізнесу Європейського банку реконструкції та розвитку.

Замість того, щоб шукати окупність на три роки, доцільніше інвестувати в довгострокові проекти, планувати бізнес на 10-20 років, впроваджувати нові технології. Це дасть змогу ефективніше використовувати наявні ресурси, знижувати собівартість, покращувати якість своєї продукції.

На його думку, основною «нішою» має стати оптимізація. Наприклад, взяти вітчизняний м’ясо-молочний сегмент. Переважно тут низький рівень автоматизації, неефективне використання кормів. Але у нас відносно дешева робоча сила і недорогі корми, тому виробники якось «випливають».

Натомість капітальних інвестицій в цьому сегменті майже немає, собівартість виробництва молока висока, а якість – низька. І як тільки ринок просідає, виробники втрачають прибутковість. Водночас ті, хто інвестує в технологію та якість, продовжують працювати в прибуток, розповідає Говера.

Окрім довгострокових інвестицій економіст ЄБРР радить вкладатися в маркетинг. Але тільки тоді, коли вже є що продавати.

До слова, останнім часом дійсно з’являється безліч нішевих напрямків, які обіцяють чималі прибутки. Це вирощування шипшини, журавлини, шафрануагрусу, порічок і навіть равликів.

Деякі культури згодом втрачають статус нішевих. Наприклад, цей шлях пройшла лохина. Якщо раніше нею засаджували десятки гектарів, то нині, за оцінками Інституту садівництва, площі під ягодою сягнули 1500 га.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.