Продовження. Початок тут

Ми дуже ретельно підходимо до аналізу, до виробництва кожного меду. По-перше, не змішуємо меди між собою. Тому у нас дуже широка лінійка продукції, і ми відходимо від традиційного принципу поділу асортименту — липа, різнотрав’я, акація. Хочеться чогось більшого.

Ми створюємо продукт, про який можна багато чого розповісти: звідки він, чому він саме такий, чому так називається, чому на етикетці зображені саме такі квіти.

В тому числі через це кожен зразок меду ми здаємо на експертизу в Інститут бджільництва ім. Прокоповича (Київ). Він видав нам сертифікат на кожну з 10 позицій, які ми пропонуємо, навіть якщо це невеликі партії.

Найближчим часом ми отримаємо сертифікат і про те, що наша продукція не містить антибіотиків, хоча для цього доведеться провести досить дорогий аналіз.

Все це, звичайно, відбивається на ціні. Вона у нас відчутно вища, ніж та, за якою споживач може придбати мед на базарі.

Сьогодні при отриманні сертифіката ми робимо стандартний аналіз за вимогами ДСТУ, а також аналіз пилку. Для чого останній? Ми хочемо знати й сповіщати нашого клієнта, звідки мед.

Ми самі придумали поняття “міелізим”

Наприклад, Сергій з Черкащини пропонує нам липовий мед, вироблений в липні. Але лабораторія показує, що липи в ньому менше 10 %. Але вона дуже сильна, тому відчувається. Інше в складі — жовта акація.

Це дуже важливо, тому що ми використовуємо всю цю інформацію в назвах меду. Наприклад, акаціево-липовий. Коли він крісталізуется, стає жовтим. Липа там теж є, але не домінує.

Мед, де не переважує жодна квітка або домінує та, яку важко з маркетингової точки зору валоризувати — тобто винести на передній план, важче продати.

Наприклад, у серпні минулого року ми отримали мед різнотрав’я з Черкащини, і в ньому домінувала квітка сирійського бавовнику. Нам було важко винести цю рослину на етикетку.

Чигиринський міелізим

Серпневі меди у нас, як правило, носять назву місцевості, де вони виготовлені. Наприклад, «Степи Побужжя», «Чигиринські пагорби». Тобто ми створюємо продукт, який має коріння.

З цього виникла ідея розвивати і зелений туризм в цих місцях. До речі там уже розвинений звичайний туризм: на Поділлі це мінеральні курорти, на Черкащині —українська історія і культура, а в Побужжі розвинений рафтинг.

коли ти заходиш в медову лавку, ти ніби потрапляєш в аптеку. Нам це не сподобалося

Коли я кажу про новий погляд на мед, я недарма згадую Францію. Ми самі придумали поняття міелізим, об’єднавши французьке слово miel (мед) і термін мілезим (millésime) або вінтаж з виноробства, що означає рік збору урожаю винограду, з якого виготовлено вино.

Наші знайомі французи були в захваті і навіть радили нам запатентувати це поняття.

Як сьогодні зазвичай прийнято рекламувати мед? Наприклад, цей мед дуже корисний для печінки, а той — для тиску, і створюється враження, що, коли ти заходиш в медову лавку, ти ніби потрапляєш в аптеку.

Нам це не сподобалося: мед – це не тільки ліки. Так, мед це суперкорисно, але щоб він давав лікувальний ефект, його потрібно їсти не раз на рік, коли у вас заболіло горло, а бажано щодня.

Тому мед як повсякденний продукт і як лікувальний – це дві складові, які ідеально доповнюють один одного з точки зору вигоди для виробника.

А з третього боку, мед — це делікатес, який можна використовувати в кулінарії, готувати з нього соуси, вживати з сиром та м’ясом, поєднуючи з соєвим соусом, гірчицею і т. д.

Закінчення читайте тут

Дмитро Кушнір, співзасновник бренду «Медові брати»

Використані матеріали вебінару «Бджільництво. Підстава медового бренду «Медові брати», організованого UHBDP

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.