12985520_1073231169411321_5782254833307996696_n

Продовження. Початок тут

Ми дуже ретельно підходимо до аналізу, до виробництва кожного меду. По-перше, не змішуємо меди між собою. Тому у нас дуже широка лінійка продукції, і ми відходимо від традиційного принципу поділу асортименту — липа, різнотрав’я, акація. Хочеться чогось більшого.

Ми створюємо продукт, про який можна багато чого розповісти: звідки він, чому він саме такий, чому так називається, чому на етикетці зображені саме такі квіти.

В тому числі через це кожен зразок меду ми здаємо на експертизу в Інститут бджільництва ім. Прокоповича (Київ). Він видав нам сертифікат на кожну з 10 позицій, які ми пропонуємо, навіть якщо це невеликі партії.

11202604_1073231176077987_6393490496436040285_n

Найближчим часом ми отримаємо сертифікат і про те, що наша продукція не містить антибіотиків, хоча для цього доведеться провести досить дорогий аналіз.

Все це, звичайно, відбивається на ціні. Вона у нас відчутно вища, ніж та, за якою споживач може придбати мед на базарі.

Сьогодні при отриманні сертифіката ми робимо стандартний аналіз за вимогами ДСТУ, а також аналіз пилку. Для чого останній? Ми хочемо знати й сповіщати нашого клієнта, звідки мед.

Ми самі придумали поняття “міелізим”

Наприклад, Сергій з Черкащини пропонує нам липовий мед, вироблений в липні. Але лабораторія показує, що липи в ньому менше 10 %. Але вона дуже сильна, тому відчувається. Інше в складі — жовта акація.

Це дуже важливо, тому що ми використовуємо всю цю інформацію в назвах меду. Наприклад, акаціево-липовий. Коли він крісталізуется, стає жовтим. Липа там теж є, але не домінує.

Мед, де не переважує жодна квітка або домінує та, яку важко з маркетингової точки зору валоризувати — тобто винести на передній план, важче продати.

Наприклад, у серпні минулого року ми отримали мед різнотрав’я з Черкащини, і в ньому домінувала квітка сирійського бавовнику. Нам було важко винести цю рослину на етикетку.

Чигиринський міелізим

Серпневі меди у нас, як правило, носять назву місцевості, де вони виготовлені. Наприклад, «Степи Побужжя», «Чигиринські пагорби». Тобто ми створюємо продукт, який має коріння.

З цього виникла ідея розвивати і зелений туризм в цих місцях. До речі там уже розвинений звичайний туризм: на Поділлі це мінеральні курорти, на Черкащині —українська історія і культура, а в Побужжі розвинений рафтинг.

коли ти заходиш в медову лавку, ти ніби потрапляєш в аптеку. Нам це не сподобалося

Коли я кажу про новий погляд на мед, я недарма згадую Францію. Ми самі придумали поняття міелізим, об’єднавши французьке слово miel (мед) і термін мілезим (millésime) або вінтаж з виноробства, що означає рік збору урожаю винограду, з якого виготовлено вино.

Наші знайомі французи були в захваті і навіть радили нам запатентувати це поняття.

Як сьогодні зазвичай прийнято рекламувати мед? Наприклад, цей мед дуже корисний для печінки, а той — для тиску, і створюється враження, що, коли ти заходиш в медову лавку, ти ніби потрапляєш в аптеку.

18670823_1448713038529797_6405451409566263009_n

Нам це не сподобалося: мед – це не тільки ліки. Так, мед це суперкорисно, але щоб він давав лікувальний ефект, його потрібно їсти не раз на рік, коли у вас заболіло горло, а бажано щодня.

Тому мед як повсякденний продукт і як лікувальний – це дві складові, які ідеально доповнюють один одного з точки зору вигоди для виробника.

А з третього боку, мед — це делікатес, який можна використовувати в кулінарії, готувати з нього соуси, вживати з сиром та м’ясом, поєднуючи з соєвим соусом, гірчицею і т. д.

Закінчення читайте тут

Дмитро Кушнір, співзасновник бренду «Медові брати»

Використані матеріали вебінару «Бджільництво. Підстава медового бренду «Медові брати», організованого UHBDP