19598852_1481939831873784_7574068602889557977_n-696x523

Закінчення. Початок тут і тут

Французи багато років тому дійшли того, що мед, як вино, з часом, якщо його довго, але правильно зберігати, не псується, а змінюється — іншою стає його текстура, колір, смак.

Причому мед можна дегустувати так само як і вино. В Україні досі радянський адміністративно-хімічний підхід до перевірки меду на якість, цікавий не кінцевому споживачу, а швидше працівникові лабораторії: кристали, відшарування та інші ознаки.

Ми пропонуємо гастрономічний підхід, як у вині, наприклад, виявляються дуже несподівані смаки і присмаки, ввібрані через лозу, — підсмаженого хліба, вишні або смородини, молока тощо. Те ж саме з медом.

У французькому сегменті інтернету я виявив, що наприкінці 1980-1990-х років двоє вчених розробили метод дегустації меду на основі тієї ж процедури з вином, використовуючи так зване колесо смаків і ароматів.

Воно відоме кожному сомельє або спеціалісту з інших напоїв — кави, чаю.

Ppt 14

Ми вже переклали адаптоване під мед колесо на українську мову. У ньому 8 основних класів, а далі йдуть підкласи та інші нотки, нюанси, акценти і відтінки, які може знайти в меді дегустатор.

Щоб випробувати це на практиці, ми залучили до процесу нашого друга Олів’є Дюфура, який займається у Києві вином. Він спочатку опирався: мовляв, не має до меду ніякого відношення.

Але це і було важливо. Як нам вдалося дізнатися, дегустаторів меду взагалі в світі ніде не навчають, крім якогось університету в Італії.

Ми просто сіли з Олів’є в його бутику і почали куштувати мед, як вино. Результатом цієї роботи стало створення медової дегустаційної карти — першої в Україні. В ній описано кожний мед, кожна позиція з гастрономічними рекомендаціями.

Наші пасіки не кочують — завдяки цьому нам вдалося на Миколаївщині, наприклад, отримати гречано-коріандровий мед. Або міелізим 2017 року — мед акацієво-конюшиновий з Холодного Яру.

Сьогодні також зростає популярність медових міксів. Ми їх теж робимо, але це не є нашим основним напрямком. 

Наприклад, є мед з червоним перцем — «Гайдамацький». Назва відсилає до відомого гурту «Гайдамаки», де я, до речі, граю на ударних інструментах. Мед з маком — МакМед.

До оформлення своїх баночок ми не залучали жодного маркетолога або дизайнера. Євген, молодший брат, трохи розбирається в фотошопі. Всі тексти також написані нами.

Ми реалізуємо весь мед, який виготовляємо, але не експортуємо. В першу чергу, тому що поки у нас його дуже мало, і ми його не змішуємо. І ми хочемо продаватися тільки під нашим брендом, а не під чужим. Для нас це вже пройдений етап.

Крім того, українське законодавство сьогодні обмежує можливості для малого бізнесу експортувати мед. Щоб отримати статус експортера потрібно отримати реєстрацію в Держпродспоживслужбі.

Це не погано, але, щоб відповідати тим нормам, які зараз прописані в законі, потрібно інвестувати ще десь приблизно $ 200 тис. У нас, як і у більшості пасічників, таких грошей немає.

Тому наші клієнти — це насамперед люди, що стежать за нами в соцмережах, шукають щось нове і цікаве. Також великий пласт нашої клієнтури — кав’ярні, ресторани і готелі.

Також ми працюємо з корпоративними клієнтами — компаніями, які беруть мед в якості презентів. А також з посольствами Франції та США. “Медові брати” дуже швидко можуть змінити етикетку — наприклад, доповнити її логотипом замовника.

На нашу думку, культура меду в нашій країні знаходиться на дуже низькому рівні. Робота пасічника не оцінена належним чином, проте вона дуже важка. Вимагає крім фізичної сили ще й багато знань.

Це висококваліфікована праця і повинна оцінюватися набагато вище. До речі, на кожній банці, крім повної інформації про місцевість і якості продукту, ми вказуємо ім’я пасічника, який виготовив цей мед.

Дмитро Кушнір, співзасновник бренду «Медові брати»

Використані матеріали вебінару «Бджільництво. Підстава медового бренду «Медові брати», організованого UHBDP