Закінчення. Початок тут і тут

Французи багато років тому дійшли того, що мед, як вино, з часом, якщо його довго, але правильно зберігати, не псується, а змінюється — іншою стає його текстура, колір, смак.

Причому мед можна дегустувати так само як і вино. В Україні досі радянський адміністративно-хімічний підхід до перевірки меду на якість, цікавий не кінцевому споживачу, а швидше працівникові лабораторії: кристали, відшарування та інші ознаки.

Ми пропонуємо гастрономічний підхід, як у вині, наприклад, виявляються дуже несподівані смаки і присмаки, ввібрані через лозу, — підсмаженого хліба, вишні або смородини, молока тощо. Те ж саме з медом.

У французькому сегменті інтернету я виявив, що наприкінці 1980-1990-х років двоє вчених розробили метод дегустації меду на основі тієї ж процедури з вином, використовуючи так зване колесо смаків і ароматів.

Воно відоме кожному сомельє або спеціалісту з інших напоїв — кави, чаю.

Ми вже переклали адаптоване під мед колесо на українську мову. У ньому 8 основних класів, а далі йдуть підкласи та інші нотки, нюанси, акценти і відтінки, які може знайти в меді дегустатор.

Щоб випробувати це на практиці, ми залучили до процесу нашого друга Олів’є Дюфура, який займається у Києві вином. Він спочатку опирався: мовляв, не має до меду ніякого відношення.

Але це і було важливо. Як нам вдалося дізнатися, дегустаторів меду взагалі в світі ніде не навчають, крім якогось університету в Італії.

Ми просто сіли з Олів’є в його бутику і почали куштувати мед, як вино. Результатом цієї роботи стало створення медової дегустаційної карти — першої в Україні. В ній описано кожний мед, кожна позиція з гастрономічними рекомендаціями.

Наші пасіки не кочують — завдяки цьому нам вдалося на Миколаївщині, наприклад, отримати гречано-коріандровий мед. Або міелізим 2017 року — мед акацієво-конюшиновий з Холодного Яру.

Сьогодні також зростає популярність медових міксів. Ми їх теж робимо, але це не є нашим основним напрямком. 

Наприклад, є мед з червоним перцем — «Гайдамацький». Назва відсилає до відомого гурту «Гайдамаки», де я, до речі, граю на ударних інструментах. Мед з маком — МакМед.

До оформлення своїх баночок ми не залучали жодного маркетолога або дизайнера. Євген, молодший брат, трохи розбирається в фотошопі. Всі тексти також написані нами.

Ми реалізуємо весь мед, який виготовляємо, але не експортуємо. В першу чергу, тому що поки у нас його дуже мало, і ми його не змішуємо. І ми хочемо продаватися тільки під нашим брендом, а не під чужим. Для нас це вже пройдений етап.

Крім того, українське законодавство сьогодні обмежує можливості для малого бізнесу експортувати мед. Щоб отримати статус експортера потрібно отримати реєстрацію в Держпродспоживслужбі.

Це не погано, але, щоб відповідати тим нормам, які зараз прописані в законі, потрібно інвестувати ще десь приблизно $ 200 тис. У нас, як і у більшості пасічників, таких грошей немає.

Тому наші клієнти — це насамперед люди, що стежать за нами в соцмережах, шукають щось нове і цікаве. Також великий пласт нашої клієнтури — кав’ярні, ресторани і готелі.

Також ми працюємо з корпоративними клієнтами — компаніями, які беруть мед в якості презентів. А також з посольствами Франції та США. “Медові брати” дуже швидко можуть змінити етикетку — наприклад, доповнити її логотипом замовника.

На нашу думку, культура меду в нашій країні знаходиться на дуже низькому рівні. Робота пасічника не оцінена належним чином, проте вона дуже важка. Вимагає крім фізичної сили ще й багато знань.

Це висококваліфікована праця і повинна оцінюватися набагато вище. До речі, на кожній банці, крім повної інформації про місцевість і якості продукту, ми вказуємо ім’я пасічника, який виготовив цей мед.

Дмитро Кушнір, співзасновник бренду «Медові брати»

Використані матеріали вебінару «Бджільництво. Підстава медового бренду «Медові брати», організованого UHBDP

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.