Незважаючи на суттєві об’єми експорту українського меду, ціна на нього уже протягом двох років не перевищує 2 доларів за кілограм. Про це свідчать дані Секретаріату з підтримки експорту української продовольчої та аграрної продукції, що працює в рамках ФАО та ЄБРР за сприяння ініціативи EU for business, йшлося в ефірі AgroFM.

У ціновому сегменті Україна конкурує з Китаєм, Аргентиною, Індією, продукція яких іде на експорт за ціною від 1,96 до 2,6 доларів за кілограм.

На тлі першої десятки експортерів особливо виділяється Нова Зеландія. Попри відносно невеликі обсяги експорту, середня ціна новозеландської медової продукції сягає понад 24 долари за кілограм.  Це зумовлено превалюванням фасованого меду та експорту рідкісного виду меду – з мануки.

Натомість практично весь мед, експортований з України, — це сировина, яка далі проходить доробку та фасування і лише потім потрапляє на полиці торговельних мереж.

За обсягами постачання солодкого продукту на зовнішні ринки наша країна є третьою в світі і поступається лише Китаю та Аргентині. Торік Україна експортувала рекордний обсяг меду – понад 67 тис. т. Це на 19% більше порівняно з 2016 роком. І утричі більше порівняно з 2013-м.

Цьогоріч експортні обсяги почали здавати позиції. Зовнішні поставки українського меду знизились більш як на 40%. І далі будуть знижуватися — через масовий мор бджіл, який спостерігається по всій Україні, а також зниження цін, за якими солодкий продукт у пасічників скуповують трейдери.

Все ж на український мед високий попит на міжнародному ринку. Лідерство серед імпортерів утримує і надалі утримуватиме Євросоюз. Більшають постачання до США, Канади, країн Близького Сходу, Туреччину, Ізраїль. Торік вперше український мед було поставлено до Вірменії.

Активній торгівлі сприяє географічна близькість і високий споживчий попит на якісні натуральні продукти. Не дивно, що квоту на поставки українського меду цьогоріч буде збільшено до 7,9 тис. т.

Експерти зазначають, що нині актуальним викликом для медового сектору є експорт фасованої та брендованої продукції з високою доданою вартістю. Виграє той, хто зможе побудувати взаємовигідні відносини з пасічниками, а також розроблятиме нові нішеві продукти.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.