Проблема підробок насіння зростає з кожним роком. За різними оцінками, у світі близько 13-14 % ринку займає нелегальна торгівля пестицидами. В Європі цей показник близько 12 %, тоді як в Україні — від 20 % до 30% контрафактних пестицидів.

Приблизно така ж частка податків, які не доходять до бюджету країни від торгівлі пестицидами та насінням.

 

Це, по суті, третя за величиною тіньова «компанія», з якою нам і іншим оригинаторам доводиться боротися і, як це не іронічно звучить, «конкурувати».

Нелегальні пестициди несуть загрози здоров’ю фермера, який обробляє ними урожай, і споживачу кінцевого продукту.

На ринку насіння проблема контрафакту не менш, а то і більш гостра. Згідно з дослідженнями українських аналітиків, близько 25 % насіння на ринку України нелегальне. Наприклад, насіння кукурудзи та соняшника — від 20 % до 30 %.

За результатами опитування компаній — від невеликих виробників до великих агрохолдингів, — з цією проблемою в основному стикаються маленькі господарства. В їх закупівлі насіння до 30 % контрафакту. Тоді як лише близько 5 % великих компаній з банком понад 10 тис. га повідомили про подібні проблеми.

Це говорить, що холдинги більше уваги приділяють надійності поставок, ретельно вибирають контрагентів, офіційних дистриб’юторів, тоді як дрібні фермери купують часом з машин, на стихійних ринках.

Дослідження також показало, що серед дрібних виробників, які стикалися з цією проблемою, 25% купували фальсифікат свідомо, розуміючи ризики для майбутнього врожаю.

Зрозуміло, що такі люди мотивують свої дії низькою ціною і сподіваються, що їх втрати будуть невеликими, але часом масштаби такі, що можна втратити весь врожай.

А якщо до «лівого» насіння додати такі ж пестициди, то це обертається серйозною проблемою для здоров’я споживача і навколишнього середовища — зараженням грунту, збіднінням підземних і поверхневих вод.

Шкоду несуть і вдихувані пари, і попадання на шкіру оператора, культура псується аж до загибелі. Крім того, продукцію, вирощену на контрафактних ЗЗР та з фальсифікованого насіння, продати на легальному ринку буде складно.

Ринок контрафакту не регулюється і не контролюється державою, але ланцюжки поставок дуже міцні. Навіть якщо правоохоронним органам вдається виявити фальсифікат, то постає наступна проблема — неможливість його утилізації в Україні.

Цей процес не прописаний законом. В країні немає сертифікованих потужностей, які б займалися такою утилізацією. В принципі їх можна вивозити в Польщу, чиї спеціалізовані підприємства готові прийняти ці речовини, але поки що законодавчо це неможливо.

Тому досі контрафактні пестициди накопичуються у нас на складах, які часто також не контролюються владою.

В Євросоюзі для боротьби з контрафактом створений проект Operation Silver Axe. Його координують Європол і OLAF — управління по боротьбі з шахрайством та зловживаннями у використанні коштів бюджету Євросоюзу.

За 2-3 роки роботи проекту його виконавці вилучили 122 тонни нелегальних пестицидів в Європі. У 2018 році Operation Silver Axe починає роботу в Україні спільно з національною поліцією.

В нашій країні за ініціативи Держспоживслужби України заснований власний проект — Twinning. Це інформаційна компанія щодо гармонізації законодавства у сфері ЗЗР та здоров’я рослин.

До сільгоспвиробників доносять небезпеку купівлі фальсифікованих ЗЗР і насіння. В рамках Twinning розробляється нове законодавство, яке призведе українські норми у відповідність з європейськими обігом та використанням ЗЗР.

Індустрія, що виробляє легальні ЗЗР і насіння, теж не стоїть осторонь, розуміючи, що порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих.

У 2010 році ми одні з перших захистили упаковку своєї продукції голограмою Izon. Щорічно відстежуємо незаконний ринок, і якщо помічаємо підробки, що візуально нагадують нашу голограму, ми її змінюємо. Сьогодні ми використовуємо вже третє покоління цього виду захисту.

Інший вид — електронне зчитування будь-яким смартфоном QR-коду, який перенаправляє його на наш офіційний сайт.

Ми також застосовуємо нову упаковку технічного заклеювання, тому що раніше зловмисники акуратно розшивали мішки і поміщали туди фальсифіковане насіння. Поки ми почали з ріпаку.

При цьому потрібна поінформованість покупця. Ми вважаємо важливим застосування принципу «знай свого постачальника» та створили матрицю ризиків придбання продукції.

Якщо купувати напряму у виробника або офіційного дистриб’ютора, то ризик отримати контрафакт практично дорівнює нулю.

У випадку невідомого дистриб’ютора або паралельного трейдера ризик підвищується. Невідомий джерело — це практично 100-відсотковий ризик.

Необхідна комунікація аграріїв з постачальниками — швидке повідомлення про будь-яку проблему, що дозволить викрити злочинну діяльність, отримати здоровий врожай і безпечне середовище в кінцевому підсумку.

Щоб збільшити канали легальної дистрибуції, необхідно, щоб кожна закупівельна команда знала про існування проблеми контрафакту, була навчена, як перевірити і розрізнити підробку від оригіналу.

Ми також закликаємо не ризикувати своєю командою закупівлі. Якщо є найменші підозри про фальсифікат, потрібно відразу повідомляти власникам торгових марок про це, і не проводити власних розслідувань. Фальсифікація — дуже небезпечна тіньова діяльність.

Ми співпрацюємо з приватними детективами, які знають, як правильно реагувати на такі ситуації, наприклад, при виявленні складу контрафакту.

Наталія Литостанська, керівник проектів Corteva Agriscience, сільськогосподарське підрозділ DowDuPont

Використані тези виступу на IV щорічній аграрної конференції фахівців із закупівель ProAgro

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.