У попередньому материалі я розповідав про те, наскільки важливо при закупівлі вивчити історію постачальника. Далі мова піде про структуру зовнішньоекономічного контракту.

В цьому документі багато посилань на різні пункти законів, положення, які можуть вступати в конфлікт, але й доповнювати один одного.

Тому неуважна робота з договором може бути неефективною для компанії, несучи певні загрози.

Конструкція договорів, які використовуються всередині України, як правило, не годяться для ЗЕД. В англо-саксонської школі або американському праві при поставці виконання зобов’язань зазвичай забезпечувалося фінансовими операціями — інкасо або авізо. У нас найближчим синонімом їм буде документарний акредитив.

Але сьогодні компанії прагнуть спростити використання таких конструкцій. Наприклад, звертаються до юридичних агентств, які допомагають переконатися в кількості, якості і номенклатурі товарів, благонадійності контрагента.

Вони не дозволяють повністю забезпечити фінансовий хід операції, але дають можливість переконатися, що той товар, який вам відправляють, відповідає вашим вимогам.

Плюс це дає вам документальну базу, яку можна використовувати в Міжнародному комерційному арбітражі. Це не гарантія, що все пройде гладко і успішно. Додаткові витрати на такі послуги лише дають можливість підстрахуватися документально.

Штрафні санкції повинні максимально гарантувати, що ви отримаєте потрібний вам товар або компенсацію за нього. Краще застосовувати дзеркальне положення про такі санкції.

Наприклад, якщо до вас морським шляхом приходить товар, ви можете встановити такі санкції, що не дозволять вам втратити гроші. Або за рахунок недоплати вами за частину товару, яка залишилася несплаченою на момент отримання, або за рахунок стягнення грошей c контрагента.

Як це зробити? Існує стратегія так званого подвійного виграшу, коли кожна із сторін отримує те чи інші переваги, які компенсують один одного. Це гарвардська модель переговорів.

Встановлення дзеркальних вимог до відповідальності дозволяють забезпечити задоволення власних інтересів за рахунок або недоплати, або компенсації, або перепоставки.

Наскільки вони будуть виконані — питання правильності викладу договірних конструкцій.

Хочу навести приклад неправильного оформлення договору. Українське колективне сільгосппідприємство (КСП) уклало з шотландської фірмою контракт, згідно з яким через 15 днів іноземці повинні були поставити фрезу для обробки грунту і насіння моркви.

До кінця року компанія мала розплатитися з постачальником за рахунок проданої продукції. Український контрагент неуважно поставився до контракту і не вказав відповідальність шотландської фірми за несвоєчасну поставку.

У той же час він взяв на себе відповідальність за несвоєчасну оплату товару. Отже шотландці поставили фрезу і насіння на 2 тижні пізніше терміну, і КСП через це не змогла своєчасно обробити землю і засіяти моркву.

Це призвело до істотного падіння врожайності — КСП просто не вистачило виручених за врожай грошей, щоб розплатитися з постачальником. В цьому випадку всі шанси виграти суд були саме в шотландської сторони.

Українська компанія мало того, що отримала з затримкою товар і втратила прибуток, так ще й заплатила досить високі штрафи.

Іван Федоренко, експерт юридичної компанії “Коларес”

Використані тези IV щорічної аграрної конференції фахівців із закупівель ProAgro

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.