З 1 липня 2018 року набули чинності нові вимоги ДСТУ 3662:97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі», згідно з яким Україна має залишити молоко трьох ґатунків: екстра, вищого та першого і відмовитися від молока другого ґатунку. Така необхідність постала у зв’язку з вимогами договору з Європейським союзом і виконати цю вимогу потрібно було ще 1 січня, проте її виконання відклали на півроку.

Проте нові вимоги ДСТУ не означають миттєву відмову від молока другого класу. Як зазначила Олена Ковальова, заступник міністра аграрної політики та продовольства України, молоко другого класу буде прийматися переробниками аж до 1 січня 2020 року. Наступні два роки з цієї дати українська молочна галузь увійде в перехідний період: молоко другого ґатунку буде прийматися лише у якості сировини для виготовлення нехарчових продуктів.

Для того ж, щоб адаптувати українське виробництво молока та молочних продуктів до норм ЄС і забезпечити його якість, безпеку та гігієну при виробництві, Міністерство розробило проект наказу «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів».

Крім того, за словами Ковальової, держава надає також і фінансову допомогу. Наприклад, за рахунок програм підтримки тваринництва (4 млрд грн. на 2018 рік) та розвитку фермерства і кооперації (1 млрд грн).

Згідно з офіційною статистикою, на сьогоднішній день господарства населення за вирощування молодняку ВРХ отримали дотацій у розмірі 6,7 млн грн, сільгоспвиробники за утримання корів — 259,2 млн грн. Також на 21,4 тис. грн. було компенсовано відсотків за кредитами.

Раніше повідомлялося, що агровиробники розкритикували дотації, запропоновані урядом Гройсмана на підтримку розвитку тваринництва. Їх назвали популістськими та зробили розрахунки, з яких видно, що запропонованої допомоги у 125 грн/місяць не вистачить навіть на підстилку для однієї голови ВРХ.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.