Світове споживання їжі, за даними FAOSTAT, зросло за десятиліття на 10% — із 2616 до 2874 кілокалорій на душу населення в день. Скорочується розрив у доступності харчових продуктів у різних за рівнем розвитку країнах. Тоді як споживання кілокалорій на душу населення в день у ЄС збільшилося на 4%, у найменше розвинених країнах (LDC, least developed countries) — на 20% (!).

Так, у Китаї зростання споживання м’яса та риби зумовило зростання споживання кормів майже на 6% на рік. А використання сировини у світовому секторі біопалива зросло майже на 8% на рік.

Поповнення запасів зернових на 230 млн тонн протягом останнього десятиліття також збільшило попит. Проте не слід очікувати, що ці чинники так само підтримуватимуть ринки в середньостроковій перспективі, а ніяких інших джерел їх заміни не передбачається.

Регіональні тенденції. Основні споживчі тренди — це, перш за все, потужне зростання споживання м’яса в Африці, на південь від Сахари, та у Південно-Східній Азії, а також значне зростання споживання молока в Південній Азії, меншою мірою — в Північній Африці та Південно-Східній Азії.

Ще один помітний тренд — суттєве збільшення споживання зернових у країнах Африки на південь від Сахари та Південної Азії. У Східній Азії, Південно-Східній Азії та Північній Африці зростає споживання кукурудзи та протеїнів для задоволення попиту на м’ясо, яке зростає.

Тенденції споживання основних груп товарів. За прогнозом OECD-FAO Agricultural Outlook, світовий імпорт пшениці зросте на 22 млн тонн на рік до 2026 року. Хоча очікується, що Азія й далі буде основним регіоном імпортування пшениці, майже третина збільшення потреб в імпорті припаде на країни Африки на південь від Сахари.

Щоб задовольнити попит, річні потреби в імпорті пшениці в усьому світі збільшаться до майже 190 млн тонн. Тільки в Африці на південь від Сахари доведеться щорічно імпортувати на 6 млн тонн пшениці більше.

Споживання молока та м’яса у світі також зростатиме. Згідно з прогнозами, споживання м’яса птиці до 2026 року зросте на 12%, яловичини — на 10, свинини — на 8, баранини — на 20%.

Споживання молочних продуктів зросте на 20%. У свою чергу, це призведе до підвищеного попиту на кукурудзу для відгодівлі сільськогосподарських тварин. Так, очікується, що в Африці на південь від Сахари споживання кормової кукурудзи збільшиться на чверть. Тільки в Нігерії буде потрібно ще 500 тис. тонн кукурудзи додатково для задоволення річного попиту на корми для тварин. Світовий імпорт кукурудзи, за прогнозами, у 2026 році буде на 14 млн тонн більшим, ніж у 2017-му. Очікується, що тільки на частку самої лише Мексики припадатиме 10% світового імпорту кукурудзи. Щорічний імпорт у Саудівській Аравії збільшиться на третину до 5,3 млн тонн, що зробить цю країну 9-м найбільшим імпортером кукурудзи у світі.

Тенденції у переробці. Світова торгівля продуктами переробки зернових й олійних культур зростає інтенсивніше (на 19% за останні 5 років) за торгівлю непереробленими зерновими й олійними (на 9% за останні 5 років).

Україна та світові тренди. Експорт продуктів переробки зернових й олійних культур в Україні також зростає швидше. А втім, є ще багато простору для вдосконалення: частка продуктів переробки зернових й олійних культур в українському експорті становить лише 8%, тоді як у світі — 38%.

Загалом же вартість українського агроекспорту у 2017 році становила $18 млрд — майже ¾ припадало на зернові й олійні культури, а також рослинні олії.

Дмитро Приходько, економіст інвестиційного відділу ФАО

За матеріалами аграрної газети «АгроМаркет»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.