Аграрії Херсонської області цього року не можуть розраховувати навіть на середній урожай озимих пшениці та ячменю. Про це повідомив Микола Остапенко, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Генічеської дослідної станції Інституту зернових культур НААНУ, передає «Новий день».

За його словами, причиною цьому стали погодні умови, що склалися у регіоні протягом квітня – початку червня. Якщо запаси вологи у метровому шарі ґрунту на початок квітня були на рівні середньокліматичної норми для цієї зони і дозволяли прогнозувати урожайність озимих зернових по чорних парах на рівні 5,5 – 6,5 т/га, а по непарових попередниках на рівні 3,5–4,0 т/га, то далі ситуація значно погіршилася.

Через високу температуру повітря та сильні суховії озимі зернові почали дострокове проходження фаз розвитку та значні витрати продуктивної вологи. Таким чином, на момент початку найбільш важливої фази у розвитку зернових — наливу зерна, посіви, за винятком парових полів, залишилися майже без запасів доступної вологи.

За словами Остапенко, на Херсонщині склалася кліматична ситуація, що відповідає зоні напівпустелі. Таким чином, за новим прогнозом урожайність озимого ячменю по непарових попередниках буде сформовано на рівні 2,5 – 3,0 т/га, а по чорному пару — на рівні 4,0 — 5,5 т/га.

З огляду на погодні умови, що склалися, збирання озимого ячменю на Херсонщині мають розпочати 14—16 червня, озиму пшеницю — 23–27 червня.

Остапенко також повідомив, що аграріям області не варто сподіватися і на високі середні показники врожайності по яровим культурам. Зокрема, по гірчиці, гороху, ячменю та льону. Фаза вегетації у цих рослин проходить у дуже посушливих умовах, що також несприятливо для них.

За словами науковця, врятувати сільське господарство Херсонщини можливо лише одним способом — за допомогою розвитку зрощення.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.