Територія посівних площ, які вимагають епізодичних поливів, оцінюється в 90%. Про це повідомила Олена Ковальова, заступник міністра аграрної політики і продовольства, в рамках «Агро-2018», передає БізнесЦензор.
За її словами, глобальні кліматичні зміни вимагають серйозної адаптації сільського господарства України до нових умов.
З одного боку, кліматичні зміни поліпшили умови перезимівлі озимих культур. Також з’явилася можливість розширити перелік культур для вирощування в Україні.
З іншого боку, інтенсивне підвищення температур з прогресуючим зменшенням вологи веде до деградації ґрунтів і унеможливлює розвиток їх продуктивної здатності.
У зв’язку з необхідністю створення кліматично оптимізованого сільського господарства і переорієнтації сільськогосподарських систем, Мінагрополітики спільно з ФАО підготували проект відповідної стратегії. У цьому документі міститься аналіз загроз кліматичних змін для секторів тваринництва, рослинництва, рибництва, аквакультури та лісництва до 2030 року, а також план дій до 2023 року. Серед основних заявлених заходів адаптації сільського господарства України — підвищення ефективності водокористування та розвиток систем зрошення.
Раніше при сприянні Всесвітнього банку був розроблений проект відновлення системи зрошення і дренажу в Україні до 2030 року. Проект передбачає збільшення площ поливу на 1-1,2 млн га, а також відновлення водорегулювання на 1 млн га. Вартість його реалізації оцінюється в розмірі $4,5 млрд.
На даний час найбільш потужну зрошувальну систему в Україні має Херсонщина. У 2016 і 2017 роках у регіоні налічувалося близько 300 тис. га зрошуваних земель.
У той же час площа зрошуваного землеробства в окупованому Криму скоротилася більш ніж на 92%. Торік на півострові поливали всього 10 тис. га. Внаслідок водної блокади з боку України, спровокованої російською окупацією, деякі галузі, такі як рисівництво, зникли.
Втрати виручки в агросекторі України від недостатнього поливу оцінюють в $1,5 млрд щорічно.
Дякуємо!
Тепер редактори знають.