Фінансист і юрист з Києва Микола Паламарчук став кумиром всіх любителів пікніків, коли створив і почав продавати «Вогнер» — технологію розпалювання багаття з поліна. Про це пише KFund Media.

2

Ідеєю стала так звана фінська свіча і її аналоги (наприклад, індіанська), коли полум’я розпалюється всередині поліна і на ньому, наприклад, в лісі можна готувати їжу в казані.

Дрібним підприємництвом Паламарчук займається з 18-ти: дистрибуція питної води, оптова торгівля овочами, металопластиковими вікнами. Довго ходив на бізнес-тренінги.

«Але п’ять років тому я вперся в стелю своєї компетенції, — згадує він. — Тоді зрозумів, що треба вчитися всьому заново. З тих пір на навчання витрачаю мінімум $5 тис. у рік. Без цього я б не зробив «Вогнер».

Коли Паламарчук довів своє переносне багаття до досконалості, і настав момент запропонувати його ринку, він ще критичніше глянув на своє дітище. Мовляв, колода з двома дірками — не зовсім продукт. І продовжив експериментувати.

02 Min 46

Якщо у фінській свічці колода розрубується на дві частини, з неї витягується середина і вона обмотується дротом, то Паламарчук пішов іншим шляхом. Він відклав убік сокиру й узяв у руки свердло.

По-перше, майстер визволив поліна від кори, пам’ятаючи, що коли дрова везуть на пікнік в багажнику, вони, осипаючись, створюють купу бруду.

Для тяги в голому поліні він зробив бічні отвори, які позбавляють туриста від необхідності копати яму під вогнище. Готовий “Вогнер” можна встановлювати на будь-яку поверхню, навіть на сніг.

Першу сотню палаючих “буратін” новоявлений Тато Карло збив у своїй комірчині — гаражі. І тільки для себе. Але друзі переконали, що з цього можна зробити непоганий бізнес.

01 Min 38

Паламарчук використовує для виробництва виключно технічну деревину — сосновий сухостій. Правда, знайти її постачальників виявилося нелегким завданням. Перша партія затрималася на 4 місяці.

Щоб у клієнта не було необхідності збирати по лісі хмиз для розпалювання багаття, киянин за допомогою знайомих хіміків створив брикети з запальною сумішшю.

Залишилося докласти до комплекту великі сірники, які проходили б у глибокі отвори і забезпечити «Вогнери» мотузяними ручками для зручності перенесення. Вони теж добре горять, і якщо поліно не до кінця використано, ручку можна застосувати для повторгного розпалювання.

03 Min 45

На запуск проекту Паламарчук витратив понад 300 тис. грн. Сьогодні в лінійці «Вогнера» чотири моделі за ціною від 180 до 250 грн.

Великий «Вогнер» горить 3,5 години, уточнює Паламарчук, тому на ньому можна приготувати навіть складні страви.

1-1

«Мене часто запитують про шашлики. Відповідаю: для шашлику візьміть вугілля, а «Вогнер» запалюється тоді, коли шашлик вже з’їли, — посміхається підприємець. — Це, в першу чергу, атмосферний продукт».