Продовження. Частина 1 тут

Фермери-професіонали, які працюють з високими технологіями, радять: починати займатися ягодами потрібно з відкритого поля. В цьому випадку у вас буде менше ціна помилки.

Якщо ви чомусь ще не навчилися, вам дешевше обійдеться відсутність цього знання.

Для промислової переробки ягоди в Україні вирощують тільки на відкритих полях. Це може бути з плівкою або без плівки.

Ряди можуть бути по одному або по два.

Мульчування роблять соломою, плівкою чи агроволокном. 

Після того, як агроном склав технологічну карту, ми починаємо працювати з землею — спушуємо, вирівнюємо. Якщо на полі ямки — гниють корені.

Якщо у вас невеликий нахил — його можна виправляти зрошенням. Для цього є системи з компенсаціями.

На цьому важливому етапі основними витратами будуть зарплати механізаторам при вирівнюванні поля. Далі ви готуєте його по технологічній карті.

Для суниці польової та малини рівень pH у грунті повинен бути приблизно однаковим. Якщо він у вас більший або менший за норму, то ви його або закисляете, або раскисляете.

У вас може бути ідеальна земля, і тоді цих витрат не буде в принципі. Щоб це зрозуміти, потрібен агроном. Витрати на поліпшення в різних регіонах можуть бути різними.

Наприклад, у Львівській області витрати на розкислення землі покриває держава з місцевого бюджету, якщо подати в обласну раду заявку.

Коли ви привели в норму кислотність, можете зайнятися внесенням добрив — в залежності від того, що у вас показав аналіз. Далі грунт потрібно обов’язково знезаразити.

Найлютіші вороги ягід — хрущ, земледуха і інші комахи. Коли ми готували поле в Тернопільській області, нам пощастило з погодою: частина хруща підмерзла. Потім ми глибоко зорювали, але все ж він дав про себе знати.

Це поле, розташоване біля лісу, не оброблялося до нас років 10-15. Хрущі зазвичай плодяться в кронах дерев і потім відкладають на полі личинки, які живуть і жиріють кілька років.

Плодово-вигідно

Після того, як грунт підготовлений, приступаємо власне до процесу посадки. Розсада буває різних типів — для весни та осені. Мені більше подобається працювати з саджанцями польової суниці фріго (маткові кущі найбільш високоврожайних сортів, які навесні висаджують в легкий грунт).

Краще всього брати клас А, А+. Приживлюваність у них дуже висока. Вони дорожчі, але є таке поняття, як total cost of ownership (сукупна вартість володіння), тобто у скільки обійдеться весь цикл.

Вона складається з вартості саджанців, який вони дають вихід, який буде збиток від непринявшихся рослин, наскільки вони спочатку здорові і чи з перевіреного джерела.

Все це капітальні витрати. Промисловий цикл конвенційної суниці польової — 3 роки. Іноді, якщо плантація сильна, і сорт не дрібніє, то і 4 роки. Поляки свою землю часом залишають на 5 років, але при цьому вони не женуться за врожайністю.

До речі, середня врожайність суниці по Україні складає більше 7 т/га. Конвенційні ферми середньої професійності показують результат на рівні 12-15 т/га залежно від сортів. Професійні господарства збирають 20-25 т/га.

Якщо ви вирішили заощадити на агрономі, то, можливо, з-за його відсутності отримаєте врожайність мінус 5 т з га. І тоді порахуйте — заощадили ви чи ні. По суті, якщо замість 10 т/га ви отримаєте 20 т/га, то у вас навіть висококласний агроном окупиться з двох гектарів. А якщо такий фахівець працює на аутсорсі — то і з ще меншої площі.

Про подальший процес посадки суниці та малини – у наступній частині майстер-класу

Ірина Кухтіна, президент Асоціації «Ягідництво України»

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...