«Українська борошномельна компанія» (ТМ «Королівське борошно») відкрила свої представництва в Африці. У “точках входу” на материк – Камерунi, Бенинi та Того.  Також компанія обзавелася складами у Центрально-Африканській республіці і Чаді.

Такий захід обумовлений високими бізнес-ризиками африканського континенту, прокоментував ці кроки AgroDay Ігор Кобеля, співзасновник і директор “Української борошномельної компанії”.

«Ми йдемо в Африку не тому, що це хороший ринок, а тому що це один з можливих ринків, у той час, як інші ринки закриті», — підкреслив Кобеля.

Квоти на постачання борошна в країни ЄС швидко вибираються пшеницею, пояснює глава компанії, а при поставках поза квотою (зі сплатою мита) експорт стає нерентабельним.

З тієї ж причини невигідним для українських борошномелів став латиноамериканський ринок. У Південно-Східній Азії панують Індія і Пакистан. Тому Україні доводиться орієнтуватися на «нецивілізовані» і ризикові ринки.

За підрахунками Кобелі, при сприятливому експортному кліматі Україна могла б дати на експорт до 4-5 млн тонн борошна в рік.

Ринок Африки для України сьогодні найперспективніший, зазначає Кобеля. Компанія вже відправила на Чорний континент 440 контейнерів (24-26 тонн кожен) з борошном, макаронами, цукром. В цьому році компанія розраховує реалізувати на цьому ринку до 20 тис. тонн борошна.

Складність поставок до Африки (особливо в країни, що не мають виходу до моря) компенсується високою ціною. Якщо в Україні тонна борошна з комбінату коштує $220, в країнах Африки, розташованих на узбережжі, — $300, то ціна в глибині континенту може скласти $600.

Основну конкуренцію на африканському континенті українській компанії складає світовий експортер борошна №1 — Туреччина. На думку Кобелі, турецькі експортери мають серйозні конкурентні переваги: вони звільнені від ПДВ при реекспорті, а витрати фрахту компенсується державою.