Фото: European Russians

На Львівщині аграрні підприємства звинувачують правоохоронні органи у створенні схеми, за допомогою якої вони вимагають гроші у сільгоспвиробників. Один з останніх подібних випадків відбувся з ПП «Західний Буг», що розташоване в с. Павлів Радехівського району Львівської області, повідомляє «The Ukrainian Farmer».

Поліція порушила проти підприємства кримінальне провадження за фактом «самовільного зайняття земельної ділянки, якій завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику» (ч. 1 ст. 197-1 КК України). За ухвалою Галицького районного суду м. Львова з грудня минулого року на землі, які обробляло підприємство, накладено арешт, і зараз обробляти їх не можна.

Цікаво, що судове засідання відбулося за відсутності обвинувачених, і висловитися на свій захист вони не мали можливості. Скаргу підприємства на вище згадане рішення Апеляційний суд Львівської області відхилив.

Керівництво підприємства переконує, що землю не захоплювало, навпаки – справно платило сільрадам орендну плату і має відповідні листи і проплати.

«Будемо звертатися до суду, бо вже є судова практика, де суди визнають, що це не самозахоплення, а використання земельних ділянок із неправильно оформленими документами», – говорить Юрій Одноріг, заступник директора ПП «Західний Буг», голова громадської спілки «Західний Буг».

Чому до підприємства дійсно могли бути претензії, можна пояснити новими правилами передачі в оренду земель запасу. Зараз їх можна здавати в оренду лише через аукціон, що проводиться Держгеокадастром. Щоб це зробити, на ділянку спершу необхідно виготовити землевпорядну документацію, отримати кадастровий номер і т.д. Через те, що бюджети сільрад не мають грошей на здійснення цих процедур, багато з них складають так звані листи-розрахунки, якими оформлюють орендну плату, отриману за обробіток цих земель. Така схема не є цілком законною, але принаймні існують документальні підтвердження, що кошти за оренду надійшли й інтересам держави не завдано шкоди.

За словами Однорога, справа, порушена проти них, — далеко не єдина. Проте у провину аграріям, які обробляють землі в описаний вище спосіб, можна закинути хіба адміністративне правопорушення, але не кримінальну справу. На думку сільгоспвиробників, у такий спосіб їх намагаються налякати, щоб далі запропонувати «домовитися»: близько $250–300 за гектар і питання знято.

Підтвердженням цьому є іще і той факт, що на виконання ухвали суду слідчий мав би повідомити державного реєстратора, щоб той вніс у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відомості про обтяження конкретної земельної ділянки арештом. Без цього арешт земельної ділянки не має правових наслідків. Але він цього не зробив. А значить – не виконав рішення суду, яке сам же ініціював.

Ще один момент: якщо підприємство заплатить, то відповідальність за самозахоплення земель, яке було визнане судом, все одно має хтось понести. Як показав досвід аналогічних справ, поліція знаходить «цапа відбувайла». Як правило, це раніше судима, незаможна, безробітна чи соціально незахищена людина, якій пропонують за грошову винагороду взяти на себе вину. Таким чином, на Львівщині уже винесено вироки по кількох подібних справах.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...