Ферма «Меринос-Захід» під Дрогобичем не схожа на звичайне українське господарство: частково створені з дерева кошари австрійської конструкції, зелені галявини і мощені плиткою доріжки.

Img 4568 2

Головні мешканці цих світлих просторих приміщень — вівці породи Меріноландшаф, неймовірно красиві тварини, які свого часу підкорили власника «Меринос-Захід» Дмитра Огньова.

8-1

Коли він вперше доторкнувся до них на фермі під Мюнхеном, зрозумів, що це його. Компанія «Меринос-Захід» починалася як особисте подвір’я — з 40 голів. Згодом хобі переросло в бізнес. Сьогодні поголів’я налічує 3500 овець.

Img 4745

Компанія продає племінних тварин, поставляє елітне м’ясо в ресторани й готелі.

9-1

«Меринос-Захід» – найбільше вівчарське господарство країни. Дмитро Огньов розвиває три типи ферм – сімейну, традиційну пострадянську і європейську, використовуючи досвід австрійських та німецьких фермерів.

28-1

На території сімейної ферми великий дерев’яний будинок, в якому живе молода пара, що доглядає за вівцями. Володіння охороняє собака Рада – улюблений звір Дмитра Огньова, якщо, звичайно, не брати до уваги меріносландшафів.

1-2

Огньов народився у Дрогобичі, спробував себе в різних видах бізнесу, пожив в Києві та Одесі. В 90-х купував і реконструював колишній телятник дрогобицького долотного заводу в селі Почаєвичі — з цього і почалося розширення вівчарського бізнесу.

Паралельно бізнесмен почав освоювати 2 га землі, які згодом доросли до нинішніх 400 га. А до Меріноландшаф додалися ще дві породи — суффольк і бергшаф. Огньов вклав в свій бізнес більш $ 1 млн.

18-3

За всіма стандартами європейського вівчарства співробітники ферми заготовляють люцерновий сінаж. Він повністю компенсує потреби господарства в зимовий період, оскільки містить протеїн.

Люцерну австрійської та чеської селекції «Меринос-Захід» удобрює тільки овечим гноєм, не застосовуючи хімічні добрива. Крім люцерни тварин годують вівсом, ячменем та кукурудзою.

16-3

Вирощування овець і кіз повністю органічне — без використання преміксів, комбікормів і стимуляторів росту. У овець «Мериносу» є можливість регулярно пастися на лугах господарства.

Вівцю не можна примусити їсти те, що потрібно господареві, щоб, наприклад, прискорити зростання тварини. Вона навіть брудну воду пити не буде.

Img 4613

У вівчарстві не можна застосовувати з року в рік один і той же алгоритм годування — він змінюється в залежності від умов клімату і зібраних кормів, процес потребує постійної корекції.

23-1

Інвестиції в ферму окупаються за 4-6 років, кажуть експерти галузі, але це якщо в державі є економічна стабільність.

Ціни на племінних овець коливаються в межах $ 150-1500 за голову. Наприклад, популярна нині в Україні порода Меріноландшаф коштує від $ 500. У Європі за неї дають $ 700-800, а з логістикою ціна зростає до $ 1200. Тому продавати своїх овець стає вигідно, лише коли поголів’я компанії досягає 3500, як у Огньова.

4-1

Прибутковість вівчарського бізнесу, за оцінками експертів, мінімум 33%. Собівартість баранини з забоєм і логістикою становить $ 3-3,5 / кг, а продати її посередникам можна за $ 5-5,5/кг. Однак ціни на баранину можуть коливатися в межах від 90 до 900 грн/кг, залежно від якості м’яса.

20

Поспілкуватися з випестуваними і зовсім не полохливими тваринами приїжджають діти і дорослі. Власник «Меринос-Захід» розвиває на території ферми зелений туризм.