Деревообробний бізнес в Україні буде перспективним, незважаючи на економічну ситуацію. Окупність підприємства в цій сфері буде залежати від двох чинників: ціни на продукцію, яка щорічно зростає приблизно на 10% і попиту на готові вироби, які є відносно дешевими в порівнянні з імпортними аналогами, повідомляє «Мій бізнес».

Незважаючи на дороговизну первинних інвестицій, які оцінюються в $100–150 тис., відкрити деревообробний бізнес в Україні доволі просто. Крім того, окупиться подібне підприємство в досить короткий термін – до двох років. Більше того, підприємство, яке вже певний час працює, оцінюється в $250–300 тис. Середньогабаритний цех з обробки дерева площею 1600 кв. м здатний виробляти продукції на $120 тис., з цього чистий прибуток становить приблизно $90 тис.

Суть технології обробки проста: потрібно зруйнувати деякі хімічні речовини в деревині для того, щоб запобігти її розкладанню, в результаті виходить стійкий матеріал, який йде на подальшу переробку.

Насамперед, підприємцю слід визначитися з видом виробництва. Це може бути обробка колод, виробництво меблів або комплектуючих (ДСП), виготовлення брусів, гранульоване біопаливо.

Слід зазначити, що останнє набуває все більшої популярності через подорожчання імпортного газу, який використовується в промислових цілях. Крім того, такі гранули рентабельно експортувати і витрати на логістику при доставці продукції в країни ближнього зарубіжжя будуть не дуже високими. Більше того, підприємство поступово може розширити асортимент і займатися виробництвом декількох видів продукції.

Далі – формування сировинної бази. Залежно від обраного виду виробництва, на дереві можна або заощадити, або закупити дороге і якісне у великих підприємств. При цьому потрібно враховувати можливі сезонні перебої з поставками сировини і подбати про альтернативних постачальників.

Що стосується приміщення, то його краще розташувати відносно недалеко від сировинної бази, щоб скоротити витрати на перевезення. Невелике промислове деревообробне підприємство повинно мати склад для сировини, цех обробки та виробництва, склад для готової продукції, налагоджувальний цех, кадровий відділ, приміщення для відпочинку персоналу.

Не менш важливий пункт – інвестиції в навчання персоналу. Кошти вкладені у висококваліфікованого фахівця допоможуть заощадити час, знизити витрати і брак через людський фактор.

Основною проблемою деревообробних виробництв є пошук способів максимізувати прибутковість матеріалу і вартість виробництва. Українським компаніям властива висока відходність виробництва, а через постійно зростаючі ціни на сировину це економічно невигідно. В інших країнах виробники використовують нові технічні рішення, які дозволяють практично повністю автоматизувати процес виробництва, скоротити витрату сировини і підвищити продуктивність.

Вищезгадану проблему високої вартості сировини також можна вирішити, якщо, наприклад, купувати необроблену або вологу деревину. При наявності додаткового обладнання її можна обробляти самостійно і це дозволить знизити витрати на сировину. Більше того, можна організувати повністю безвідходне виробництво: використовувати кору для виготовлення палива, а тирсу постачати виробникам пелет або деревостружкових плит.

Ще один варіант – купувати відходи лісозаготівельних підприємств, які використовують деревину. Постачальником деревини також може стати компанія, що займається місцевим благоустроєм. Деякі з них не подрібнюють дерево для утилізації, а просто відправляють розрізані гілки і зрубані дерева на лісове звалище.

Що стосується збуту продукції, то тут теж є кілька варіантів: можна безпосередньо домовлятися з замовниками, продавати на відкритих державних аукціонах, які проводить Держлісагентство або брати участь в тендерах системи Prozorro.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.