Ця торгова місія унікальна, у всякому разі, мені не з чим порівняти. З української сторони брали участь 15 компаній. Всі їх представники вільно володіли англійською.

Всі вони представляли виключно товари з високою доданою вартістю, і у кожного з них були міжнародні сертифікати якості. Українці провели переговори з більш ніж 200 імпортерами.

На мій погляд, ця місія вийшла успішною завдяки хорошій підготовці протягом двох місяців — і це тільки здається малим терміном. За цей час учасники детально вивчили вивчали історію, ментальність і економічні показники регіону, куди їм треба їхати.

Більш того, ФАО та ЄБРР фінансували поїздку лише частково, левову частку коштів вклали самі учасники. Але воно того варте. Ми провели глибокий маркетинговий і конкурентний аналіз ринку по кожному товарному сегменту, з яким готувалися їхати, детально прорахували логістичні можливості, вивчили правове поле, митні та сертифікаційні вимоги.

Виробники підготували адаптовані для місцевого ринку зразки продукції, каталоги і презентації. І це не рахуючи блискучої організації самого форуму: зручних конференц-залів, добре продуманого графіка, запрошення провідних місцевих бізнес-асоціацій, підприємців, імпортерів, виробників і переробників, рітейлу, ЗМІ.

Словом, саме так повинна була виглядати подібна місія, щоб принести нам успіх. Вона поставила планку всім майбутнім конференцій такого формату.

Блакитний АСЕАН

Чому був обраний саме ринок Південно-Східної Азії? З одного боку, це очевидно: він стрімко розвивається. З іншого, це найважливіша перспектива для українських виробників.

Для України дуже важливо не зациклюватися на одному ринку. Раніше ним була Росія, а тепер стали країни Єврозони. Ринок Європи, безумовно перспективний, проте для багатьох українських товарів практично закритий через домінування великої кількості потужних місцевих гравців, протекціонізму і високої конкуренції.

Сьогодні ринок Азії це своєрідний Клондайк під час Золотої лихоманки

Глобальна диверсифікація в експорті своїх товарів дуже важлива для України, оскільки це дасть можливість доступу до альтернативних ринків і зниження залежності, в тому числі в політичному плані.

Наприклад, споживчі можливості Сінгапуру, незважаючи на свою невелику територію і близько 6 млн населення, за грошима на 40% більше, ніж весь ринок України, оскільки рівень ВВП на одного жителя у цій країні приблизно в півтора рази вище, ніж у США і на 46% вище, ніж у Швейцарії. І при цьому Сінгапур імпортує практично 100% продуктів харчування.

Сінгапур — найбільший торговий хаб планети

Крім того, в Сінгапурі знаходяться головні регіональні офіси багатьох міжнародних торгових компаній, і по суті він є найбільшим торговим хабом планети, звідки здійснюються поставки в усі країни Південно-Східної Азії.

Економіки країн, що входять до АСЕАН (Асоціація 10 держав Південно-Східної Азії, у тому числі Сінгапур, Малайзія, Філіппіни, Індонезія, Бруней, Камбоджа і Таїланд), росте величезними темпами — по 6-8% на рік.

туди вже активно намагаються пробитися компанії з Польщі та інших країн Східної Європи

Місцеві споживачі збільшують свій дохід, нарощуючи споживання та імпорт так, що всі статистичні дані застарівають відразу після їх публікації.

Це відкриває для України нове вікно можливостей, враховуючи високу зацікавленість у нашій продукції, виявлену місцевими імпортерами в ході торгової місії.

Основна можливість полягає в тому, що динамічно нарощує споживання ринок з відносно низьким рівнем конкуренції. Вийти і закріпиться там набагато простіше, ніж, приміром, на риноку Європи.

Проте святе місце порожнім не буває. В ході спілкування і вивчення конкуренції, ми дізналися, що туди вже активно намагаються пробитися компанії з Польщі та інших країн Східної Європи. І це ще раз підкреслює актуальність і перспективність даного регіону для товарів з України.

Сьогодні ринок Азії — це своєрідний Клондайк під час Золотої лихоманки. Проведемо цікаву паралель з відомими американськими подіями. За статистикою, того часу, в Клондайк за золотом збиралися піти близько 1 млн осіб.

Лише близько 100 тис з них відправилися в шлях. Десь 60 тис загинули по дорозі або повернулися назад. До мети дійшли лише 40 тис. І тільки 4 тис. з них дійсно знайшли золото.

Зараз перспективність ринків Азії розуміють більшість країн-експортерів. Навіть незважаючи на можливість сьогодні застовпити тимчасово вільну ділянку, тобто частку цього ринку, за це ще варто добряче поборотися. А для того щоб на цій ділянці впевнено закріпитись, доведеться докласти чималі зусилля і здібності до стратегічного і тактичного мислення.

Продовження колонки читайте тут

Володимир Шкляр, керівник компанії Biotec Group

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.