Спочатку ми хотіли зробити нормальний госгеокадастр, і навіть створили його. Намагалися співпрацювати з Міністерством аграрної політики — доводили, що з векторними даними зручніше працювати, систематизувати. Зручно проводити аудит свого земельного банку, вести реєстр договорів. Це особливо актуально зараз, коли обговорюється відкриття ринку землі, а в діючій системі землекористування повна каша.
Але наші розробки виявилися нікому не потрібними. Ми зібралися і поїхали до Нью-Йорку. Коли людина, що розробляє аграрні технології, потрапляє на Манхеттен, де багато бетону і немає фермерів, у нього виникає відчуття: «А що я тут роблю?».
Ми почали виїжджати за місто в пошуках венчурного капіталу — нам потрібні були інвестиції, щоб завершити продукт, — і знайшли кілька ферм органічного землеробства в штаті Нью-Йорк. Ми запропонували їм використовувати штучний інтелект і технології дистанційного зондування в органіці.
Головна ідея компанії Agrieye — допомогти фермерам нагодувати світ, адже людей стає все більше, але їжі більше не стає.
Виміряти землю
В Україну я повернувся з думкою, що у нас до землі як ресурсу поки не відносяться. Нею ніхто не володіє і ніхто не керує. Тому ми створили платформу на основі штучного інтелекту, яка зводить дані з супутників, використовує безпілотники з мультиспектральною камерою. Все це ми створили самі.
Щоб управляти системою, потрібна лише одна людина. Дані, одержані нею, завантажуються в хмару, їх “пережовує” штучний інтелект і видає багато різної інформації — аж до прогнозу врожайності.
Зараз ми працюємо в Одеській області з господарством «Іва», і там ця система налагоджена так, що до всього технологічного ланцюжку не доторкається жодна людина.
У Нью-Йорку знайшли партнера — Університет Міссурі, який нам виділив лабораторію для випробувань. Ми також провели пілотні проекти в Перу і Норвегії і почали в Малайзії. Проекти охоплюють близько 300 тис га, в них беруть участь 30 великих аграрних компаній.
Кредитний міст
В Україні у нас була ідея навчитися будувати «містки» між фермером та організаціями, які його фінансують. Банкір і фермер часто говорять на різних мовах. Перший оперує мовою цифр, тоді як серед українських фермерів мало хто знає, наприклад, собівартість зерна.
Щоб ця комунікація стала можливою, ми розробили досить легкий сервіс, який вже працює з банком OTP. Використовуючи технології дистанційного зонування, можна брати кредит під заставу врожаю: банк завжди буде знати, що і як у вас зростає, продуктивність вашого поля. І фермер може кредитуватися, навіть не маючи якоїсь великої майнової застави.
З OTP ми передбачили таку ситуацію: якщо у вас раптово щось не зійшло, банк вас зможе швидко перекредитувати під перепосівну.
Валідація з OTP тривала рівно два дні, за які ми відсканували 5000 га і надали фінансову підтримку на суму $100 тис кільком агропідприємствам у Херсонській області та врятували фермерів від збитку в 5 млн грн.
Ціна на око
Agrieye — комплексна система. Зокрема, той сервіс, який працює з супутниками, — це власне супутники, дрон, хмарна платформа і штучний інтелект.
Оскільки наше завдання — допомогти фермерам нагодувати світ, ми ведемо себе не як класичний капіталістичний бізнес. Ми сформували ціну, з якою нам комфортно працювати, — вона нижче ринкової, за аналогічний сервіс, в 70 разів.
У світі працюють 500 млн фермерів, з них 98 % обробляють менше 2 га. Це люди, у яких ще довго не вистачить капіталу запустити проекти точного землеробства або хоча б якось виміряти свою ефективність, а без цього неможливий будь-який інженерний підхід.
Щоб фермери не працювали «на око», щоб перетворити кожну маленьку ферму в вимірний, масштабований і прозорий бізнес, ми хочемо укласти партнерство з світовими фінансовими інституціями, такими, як World Bank.
Перший проект, який ми розпочинаємо спільно з міністерством сільського господарства Малайзії, пов’язаний з пальмовими плантаціями.
Андрій Севрюков, CEO Agrieye Corporation
