Чим Китай цікавий Україні? Насамперед своєю прогнозованої економікою — вони живуть п’ятирічками. У Піднебесній існує «Національний харчовий план», в якому окреслені основні тренди. Останній прийнятий в 2017 році і буде діяти до 2030 року.

У нього щорічно вносяться невеликі зміни, але загальний напрямок по вашому товару на десятиліття вперед ви вже зможете зрозуміти.

Другий аргумент на користь Китаю для нашого експорту — там постійно зростає споживчий попит, щорічно на 22 %. Причина зростання: не вся китайська продукція якісна, і вони звертають особливу увагу на імпортні продукти. Хоча ті і дорожче, але у китайців є можливість їх купувати на свої зарплати.

Крім того, в грудні 2017 року через зростання споживчого попиту Китай знизив в середньому на 10 % імпортні мита на 187 видів продукції. Мита на деякі види ввезених товарів прагнуть до нуля.

Кава з батончиком

Лідер попиту в КНР — фасовані харчові продукти, особливо злаки і поживні батончики. На жаль, неупаковані продукти китайські споживачі не дуже шанують, і замовлення на них знижуються.

Другий по популярності тренд — йогурти і в цілому молочні продукти. За ними лідерство поки утримують місцеві виробники. Основні канали їхнього продажу — супермаркети.

Хоча китайці дедалі менше обирають місцеву молочну продукцію, тому що знають, що кількість корів в Піднебесній незрівняна з населенням. Тому вони впевнені, що зарубіжна продукція більш якісна.

Україна вважається в Китаї країною з дуже великим молочним поголів’ям, і його жителі чомусь думають, що саме тому українські продукти з молока дуже якісні.

Наприклад, вершки “Буренка” для них — перші ласощі при додаванні в каву, і наші знайомі китайці просять завжди привезти їх з собою. До того ж зараз у Китаї все більше людей п’ють каву.

На третьому місці — яловичина і м’ясні вироби. Китайські виробники вже кілька років не можуть задовольнити внутрішній попит на ці продукти. Влада роблять все можливе, щоб замістити їх нестачу нарощуванням експорту.

Основні експортери м’ясних товарів у Китай — США, Бразилія, Австралія, Німеччина, Іспанія, Данія і Уругвай. Навіть якщо Україна всю продукцію свого м’ясного виробництва направить в КНР, вони заходять докупити її у інших країн.

Китайські попередження

Як же в таких умовах завоювати ринок КНР? Спочатку вам потрібно зрозуміти, чи дозволений ваш продукт до ввезення в Китай. Наприклад, підприємства, що виробляють рибу, м’ясо і молочні продукти, повинні бути акредитовані в Китаї.

Вам треба ознайомитись зі списком інгредієнтів, заборонених в КНР. Якщо їх знайдуть у вашому товарі на митниці, то весь вантаж буде утилізований. І «домовитися» з чиновниками в Китаї дуже складно — ви завжди комусь можете перейти дорогу, там висока конкуренція.

Крім продуктів тваринництва є обмеження і на рослинницькі товари. Наприклад, ввозити сою можуть тільки підприємства, які занесені у спеціальний список. Щоб потрапити в нього, потрібно провести спеціальні дослідження при акредитації полів.

Експортер в Китай повинен знати китайські вимоги до ввезених харчових продуктів — їх досить багато. Є національні стандарти, професійні, місцеві і стандарти підприємств. Для нас важливіше всіх — національні. Серед них є обов’язкові та добровільні.

Чому їх важливо вивчати? У кожному стандарті є детально прописані показники, наприклад, для соняшникової олії. Зверніть увагу, що вона продається в Китаї в товстих пластикових пляшках.

На сьогоднішній момент цей ринок низькомаржинальний. Китайці привезли в Україну своє обладнання, на якому з кінця 2017 року видувають пляшки, розливають у них олію, клеять свої етикетки і відправляють до себе на батьківщину. Тому українському виробникові буде складно конкурувати з ними.

Великі гравці, які експортували багато соняшникової олії в Китай, сьогодні майже всі пішли з цього ринку.

Якщо ви експортуєте в Китай продукти, марковані як органічні, але при цьому не отримали місцевий сертифікат на таку продукцію, то вас очікує досить великий штраф. Конкуренти дуже швидко помітять ваш значок «organic», якщо він не буде підкріплений сертифікатом. Ймовірність, що на вас не звернуть уваги, дуже мала.

Євгенія Литвинова, керівник Клубу експортерів України

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.