В кінці 2000-х років на американському континенті стала дуже модною технологія вертикального обробітку грунту. І вже в 2013 році провідне видання Farm Equipment констатувало функціонування 26 виробництв так званих агрегатів vertical tillage.

Дійшло до того, що зараз практично у кожного американського виробника сільгосптехніки в асортименті продукції є хоча б одна модель, призначення якої – верті-тілл. Принаймні, саме в такій якості виробники просувають її на вітчизняному ринку та за кордоном. Мало того, обсяги виробництва техніки vertical tillage у них зростають. Приміром, завод Kuhn Krause в США виробляє зараз 10 типів ґрунтообробної техніки (класичні культиватори, традиційні дискові борони, комбіновані глибокорозпушувачі т.і.), але на агрегати для вертикального обробітку грунту вже перепадає 30% виробництва цього підприємства. І з кожним роком їх частка збільшується, розповідає керівник відділу продажів київської компанії УАПК Дмитро Сакунов (ексклюзивний дистрибутор техніки Kuhn Krause в Україні).

“з кожним роком частка агрегатів для вертикального обробітку грунту зростає”

Сьогодні, за підрахунками AgroDay, агрегати для вертикального обробітку грунту виробляють щонайменше 30 відомих машинобудівних компаній світу. В Україні хоч якось представлена продукція близько 10 з них. Переважна більшість її – від американських виробників (див. табл. «Агрегати…»). Краще українські аграрії знайомі з агрегатами торгових марок Salford та Great Plains. Адже присутні вони на українському ринку вже декілька років.  

Kultivator Dlya Vertikalnogo Obrobitku Gruntu Salford Rts V Roboti Na Poli 42410
Українські аграрії добре знайомі з агрегатами торгових марок Salford

На батьківщині модельні ряди техніки так званого верті-тілл у багатьох виробників доволі широкі. Базових моделей – зазвичай лише декілька, але як правило, пропонується цілий ряд модифікацій різної ширини – від 3 м до 18 м. Тому у таких компаній у «вертикальній» лінійці може налічуватися більше 10 моделей агрегатів.    

Проте, в Україну дистрибутори постачають суттєво проріджені модельні ряди продукції американських та канадських виробників. До того ж, техніка деяких з них присутня на українському ринку взагалі суто символічно – лише в прайсах та буклетах потенційних постачальників. Реально вона представлена тільки на найбільш просунутих дилерських майданчиках та на виставкових експозиціях. Відразу виникає запитання щодо рівня попиту на таку техніку в Україні. Неочікувану відповідь на нього читачі можуть знайти в частині 2 цієї статті (буде опубліковано о 18.00, в середу 21 березня).

Щодо пропозиції. Її підсумкова версія для українського ринку наведена у таблиці нижче. Щонайменше номінально, але все-таки є пропозиції навіть від всесвітньо відомих корпорацій. До того ж, приблизно половина корпоративних пропозицій являє собою доволі широкий асортимент «вертикальної» продукції, деякі лінійки нараховують близько 10 моделей. Позитивно сприймається і те, що в системі дистрибуції засобів для вертикального обробітку грунту задіяно чимало відомих українських компаній, вже непогано знайомих аграріям вітчизняних дилерів.    

загальноприйнятого визначення технології вертикального обробітку грунту нема

Однак у гонитві за прибутками та з ряду корпоративних причин виробники сільгосптехніки дуже привільно трактують поняття vertical tillage, приймаючи відповідні, не завжди науково обґрунтовані конструктивні рішення. До того ж загальноприйнятого визначення технології вертикального обробітку грунту нема. А якщо хтось і визначив це поняття, то воно дуже загальне і йому задовольняють найрізноманітніші технічні засоби. Приміром, Євростат визначає лише, що vertical tillage – це різновид консервативної системи обробітку грунту, за якої орна земля не перевертається, у ґрунті утворюються малі ущільнення, а його поверхня залишається гарно вкритою рослинними рештками. Внаслідок таких довільностей бурхлива полеміка стосовно чистоти рядів в таборі верті-тіллу продовжується і по сьогодні.      

 

Узагальнюючи виробничу та сільськогосподарську практику, можна стверджувати, що всі агрегати для вертикального обробітку грунту – причіпні. Вони являють собою зазвичай два ряди дисків, розташованих один за одним на відстані декількох метрів і закріплених на масивній рамі. В кожному ряду – від 1 до 5 секцій дисків, загальною шириною від 3 м до 18 м. Найбільш поширені – 3-секційні агрегати.

Диски, як правило,  плоскі, з хвилястою кромкою, рифлені, з міцної сталі завтовшки 5-6 мм. Діаметр дисків – від 51 до 61 см (в залежності від виробника та моделі). Встановлюються диски, як правило, вертикально. Відстань між дисками в ряду – 19-25 см, другий ряд дисків розташовують, зазвичай, зі зміщенням на половину кроку першого ряду.10-2

Окрім дрібних конструктивних особливостей агрегати різних виробників мають і декілька принципових, на думку експертів, відмінностей. Найважливішими вважаються такі характеристики як кут атаки дисків та схема підвіски дисків до рами. Під кутом атаки розуміють кут між напрямком руху рами та площиною дисків.

Verti Till 1
Агрегати Great Plains присутні на українському ринку вже декілька років

Апологети вертикальної технології обробітку грунту наполягають, що цей кут повинен бути нульовим, в крайньому разі – малим, всього декілька градусів. Щоб агрегат не створював горизонтального переміщення грунту, і тим самим виправдовував своє цільове призначення та власне назву.

Приміром, в агрегатах RTS від компанії Salford кут атаки дійсно нульовий, на машинах Excelerator виробництва Kuhn Krause диски працюють під невеликими кутами атаки – від 1 до 5 градусів. В той час як на «вертикальних» дискових сошниках Coulter Disk (Gates) передбачається можливість збільшення кутів до 15 градусів, на машині True-Tandem 335VT (Case IH) – до 18 градусів, а на «вертикальних» дискових боронах 2623VT (John Deere) кути досягають агресивних 19-21 градусів. «Дехто до класу vertical tillage відносить також певні агрегати торгових марок Case IH та John Deere. У їх назві навіть є символи VT. Але ці машини не зовсім такі. У них є одна принципова особливість – дуже великий кут атаки інструмента, що розрізує грунт. При кутах 18-20 градусів диски шкребуть грунт, як бульдозер, зміщують його і частково ущільнюють», – вважає Дмитро Сакунов з УАПК.

Verti Till 1
Апологети вертикальної технології обробітку грунту наполягають, що кут атаки повинен бути нульовим

Ще одна принципова відмінність вертикальних інструментів – механізм кріплення дисків до рами. Зазвичай диски монтуються блоками по декілька штук на спільну вісь, яка кріпиться до рами. Блоки мають амортизатори, частіше – механічні, приміром, С-образні, як в Турбо-Макс (Great Plains). А от в агрегатах RTS диски встановлюються на індивідуальні масивні пружинні стійки.

Pruzhyna

Як запевняють представники «Аграрної індустріальної компанії» (дилер техніки Salford), саме завдяки такій підвісці агрегати RTS успішно справляються з одним з головних завдань агрегатів верті-тілл – розбивають ущільнення у грунті – та більш ретельно обробляють верхній його шар. При цьому машини з дисками без індивідуальної підвіски взагалі пропонують не вважати агрегатами верті-тіллу.

«Знаряддя з дисками на одному валу я навіть не розглядав би, і не називав  їх агрегатами вертикального обробітку грунту, чим звів би оману наших фермерів до мінімуму. Є дійсно непогані знаряддя для мінімальної грунтообробки (вже давно відомі Rubin  від Lemken, Carrier  від Vaderstad, Catros  від Amazon, Optimer  від Кuhn та інші, пізніше з’явилися агрегати Excelerator у  Kuhn Krause та Турбо-Макс у  Great Plains), але щоб називати їх агрегатами для вертикального обробітку грунту, потрібно мати підстави. Краще б всі вони іменували свої агрегати лущильниками та дискаторами», – категорично заявляє бренд-менеджер Salford  «Аграрної індустріальної компанії» Сергій Кривошеєнко.

До речі, деякі дилери ті агрегати, що виробники позиціонують як техніку для вертикального обробітку грунту, реально так і називають – дискаторами, а в сільгоспгосподарствах їх ще іноді називають турбо-культиваторами і т.п.  

Sunflower

Прибічникам «незрівнянних» RTS заперечують в  «Грейт Плейнз Юкрейн». Тут, навпаки, вважають, машини з ножами, встановленими на незалежних пружинах, схильними до вимілювання та надмірного заглиблення при змінах щільності грунту. Із-за чого останній, нібито, розпушується нерівномірно, і ускладнюються висів насіння на однакову глибину та отримання одночасних сходів на полі. 

Робоча глибина проникнення дисків вертикальних агрегатів у грунт зазвичай – до 8-10 см. Задля рівномірності розпушування грунту по всій ширині агрегату останнім часом чимало виробників передбачають гідравлічне, автоматичне управління розподілом ваги рами, зокрема перерозподілом ваги центральної частини рами на бокові секції.

Для більш якісної підготовки грунту до сівби позаду дискових блоків до рами зазвичай монтують ще й борони та котки. За конструкцією борони різні – циліндричні голкові, пруткові т.і.

Часто виробники додатково встановлюють також механізми притискання борін та котків до поверхні грунту, а деякі – навіть оснащують котки горизонтальними ножами для кращого подрібнення грудок.

У агрегатів Excelerator для більш інтенсивного зминання решток рослин та втискування їх в грунт кінцівки голок на боронах виготовлені у формі загнутих лапок. Такі «зірочки» (ще їх називають «їжачками») прискорюють повне розкладання рослинних решток у грунті, особливо у випадках надмірної кількості залишків кукурудзи чи соняшнику. Вони також запобігають знесенню з поля корисних рослинних решток сильним вітром та змиванню їх дощами, стверджують в компанії УАПК.

 

Отже, техніка, яка за задумом принаймні її виробників призначена для вертикального обробітку грунту, в Україні є. Її реальні можливості тут перевірити теж є кому – було б бажання. А от щодо останнього дистрибутори мають обнадійливу, а дехто навіть сенсаційну інформацію.

Детальніше  про інші «вертикальні» принади для аграріїв – читайте тут