Третя частина. Перша частина тут. Друга частина тут

«Реєстраційна» норма приймалась в грудні 2015 року в рамках дерегуляційного для аграрного комплексу законопроекту, проте початкове її формулювання в результаті проходження документу змінилося. Це призвело до того, що з 2016 року виробники оригінальних засобів захисту рослин почали стикатися з проблемою фактичної неможливості проведення наукових досліджень та державних випробувань пестицидів, а в подальшому – і державної реєстрації ЗЗР, через наявність вимоги щодо підтвердження реєстрації препарату у країні виробництва.

Як результат, був розроблений та зареєстрований законопроект №6606, що має на меті удосконалити окремі положення закону «Про пестициди та агрохімікати», вилучаючи з нього норму, яка вимагає документальне підтвердження державної реєстрації ЗЗР в тій країні, де вони виробляються. Тому очікуємо, що зовсім скоро все-таки розблокується доступ до таких інноваційних препаратів, і наукові дослідження та державні випробування зможуть розпочатися вже в цьому році, пояснює Ольга Кухар.

Наскільки нам відомо, активне колективне обговорення «реєстраційної» проблеми аграрні асоціації почали у вересні 2017 року. Станом на середину березня поточного року законопроект №6606 пройшов обговорення в профільному комітеті Верховної Ради та чекає на ухвалення в сесійні залі Парламенту. Вже двічі – 6 лютого та 1 березня 2018 року – законопроект потрапляв у порядок денний Верховної Ради, але до його розгляду депутатами справа тоді так і не дійшла. Зараз цей документ заплановано до розгляду на засіданнях Верховної Ради, що відбудуться 13-16 березня поточного року.    

Слід зазначити, що є й противники прийняття реєстраційних змін до законодавства. Зокрема, Марія Колесник з «ПроАгро Груп» каже: «Я проти того, аби в Україні впроваджувався повний цикл виробництва ЗЗР, оскільки таке виробництва є вкрай шкідливим з точки зору екології як для оточуючого середовища і водних ресурсів, так і для працюючого персоналу».

власник групи компаній Ukravit Віталій Ільченко Фото: SuperAgronom.com

Категоричним противником законопроекту №6606 є власник групи компаній Ukravit Віталій Ільченко. «Ви зараз хочете перетворити нашу Україну на майданчик випробовування незареєстрованих пестицидів або на полігон для утилізації пестицидів, які з будь-яких причин, в тому числі небезпечності їх для ЄС, наприклад, не були зареєстровані там??!!», – виголошує він.

На його думку, кошти, витрачені на створення таких продуктів, спонукають іноземні компанії лобіювати цю норму. Під виглядом наукових експериментів приховано те, що компанія завезе 5 чи 10 літрів такого продукту, отримає його експериментальну реєстрацію в Україні і матиме змогу три роки імпортувати в країну десятки тисяч тон цих препаратів і два роки ще потому допродувати залишки. Для наукових експериментів, в тому числі і для наших наукових установ немає обмежень щодо ввезення новітніх діючих речовин в Україну. Ця норма лише стримує імпорт готової продукції, вважає Віталій Ільченко. І закликає компанії створювати виробництва ЗЗР в Україні.

Культурні рухи

Представники компаній-постачальників засобів захисту рослин констатують, що на українському ринку стабільним попитом користуються всі види пестицидів. Наголошуючи, що гербіциди – найбільш сформована та популярна група, яка й надалі буде дуже затребуваною.  

А найбільш яскравою подією 2017 року в компанії «Байєр» називають те, що соняшниковий сегмент ЗЗР за підсумками сезону став лідером на українському ринку, перевершивши обсяги застосування пестицидів для зернових культур. З огляду на гарний стан озимих культур зараз є очікування, що ринок ЗЗР для зернових відновить своє лідерство чи зрівняється з таким для соняшнику, припускає керівник департаменту маркетингу аграрного підрозділу компанії Андрій Перчиць.

У 2018 році лідери ринку засобів захисту рослин залишаться на своїх позиціях, прогнозують аналітики «ПроАгро Груп». За їх оцінками, можливі лише незначні зрушення в межах 1-2% ринку. Зараз компанії активно презентують лінійки своєї продукції та нові засоби.

Приміром, представник «Байєр» інформує, що до нового сезону його компанія спільно з партнером – компанією КВС – виводить на ринок інноваційну систему «Конвізо Смарт». «Ця система об’єднує гербіцид «Конвізо1», який характеризується широким спектром контролю широколистих та злакових бур’янів, і стійкі до його дії гібриди цукрового буряку від компанії КВС», – розповідає Андрій Перчиць. З його слів, компанія «Байєр» виводить на ринок також гербіцид для захисту кукурудзи «Лаудіс», якому притаманні своєрідні властивості.

А компанія DuPont просуває на український ринок нові гербіциди «Квелекс» та «Паллас Екстра».  Перший – це інноваційний препарат для ефективного контролю широкого спектру двосім’ядольних бур’янів в посівах зернових колосових культур, другий – новий крос-спектр гербіцид, який контролює поширені злакові та дводольні бур’яни в посівах пшениці озимої та ярої. Обидва гербіциди в компанії називають технологічними і анонсують відсутність обмежень в сівозмінах.  

У 2018 році компанія BASF запускає в Україні продажі двох своїх інноваційних продуктів – «Архітект» на соняшник і «Акріс» на соняшник та кукурудзу. Перший має властивості  морфорегулятора і фунгіциду. Завдяки цьому препарат збільшує кореневу систему рослини, зменшує довжину міжвузлів і потовщує стебло. У підсумку покращується стійкість до вилягання соняшнику і оптимізується розподіл поживних речовин. Гербіцид «Акріс» володіє подовженою ґрунтовою дією і контролює широкий спектр чутливих до нього понад 30 видів однорічних та дводольних бур’янів, інформує BASF.

В топ-5 фунгіцидів від четвірки провідних оригінаторів (Syngenta, Bayer, BASF та DuPont) за площами  застосування в 2017 році ввійшли два препарати від BASF – «Рекс» та «Абакус», заявляють в BASF, посилаючись на власні дослідження. Крім того, постачальник констатує великі площі застосування своїх фунгіцидів «Піктор» та «Ретенго», а також певні ринкові успіхи препарату «Адексар СЄ Плюс». «З 2017 року ми помітили також зростання ринку регуляторів росту», – кажуть в BASF.

Боротьба за клієнта з настанням нового сезону стала ще жорсткішою. Постачальники ЗЗР у боротьбі за лояльність аграріїв готові їх годувати, приймати на нічліг і навіть влаштовувати їм культурні та шоу-програми.   

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.