Україна закуповує дорогі товари переробної промисловості щоб з їх допомогою виробляти сировину з низькою доданою вартістю та відправляти на експорт. На цьому в інтерв’ю Бізнес Цензор акцентував Володимир Власюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза». 

За його словами, серед найбільших експортних товарних груп понад половину товарів складають сировина та напівфабрикати. Натомість експорт сировини в індустріальних країнах не має перевищувати третину від загального обсягу. Експерт вважає, що Україна має збільшити переробку своєї сировини.

Приміром, для переробки сої в Україні достатньо потужностей. Експортна ціна на сою складає близько 350 $/т, а продукти її переробки (олія та шрот) коштують 770 $/т. Або тонна пшениці принесе $80 доданої вартості, тоді як борошно дасть уже $140/т. Тобто 1 млн тонн пшениці переробленої в борошно принесе додаткових $50-60 млн.

На думку Власюка, українські агрохолдинги не переходять на виробництво борошна через те, що вони сильно зав’язані на моделях експорту сировини. Тобто їм простіше відправити зібраний урожай на експорт, ніж будувати потужності та інфраструктуру під переробку.

Відмітимо, торік аграрний імпорт склав $4,3 млрд. Для виробництва Україна закуповує сільськогосподарську техніку, засоби захисту рослин, добрива. Питання в тому, скільки країна отримує доданої вартості з цього.

За підрахунками експерта, при ціні на пшеницю $160/т отримаємо $90 доданої вартості. Враховуючи, що за оцінками USDA, обсяг виробництва зерна зросте до 60 млн тонн, ВВП зросте лише на $5,4 млрд, або 5,5% від рівня ВВП 2017 року.

Власюк вважає, що Україна потрапила у пастку глобалізації. Вона постачає світу сировину і робочу силу, аби купувати імпортну техніку, машини та обладнання для ще масштабнішого виробництва сировини. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.