Наталя Бондарчук, керівник відділу розвитку та інновацій AgroGeneration, запрошує журналіста AgroDay в мітинг-рум, який тут називають кают-компанією. Та й весь офіс AgroGeneration стилізований під величезний корабель. Нагорі — капітанський місток і дерев’яна палуба, внизу — металева підлога.

Кімната для переговорів і справді нагадує один із відсіків «Наутілусу» капітана Немо. Словом, AgroGeneration з порога приголомшує інтер’єрним хай-теком. Спочатку навіть важко повірити, що тут займаються агро. Ця «субмарина» борознить 109 тис га полів України, виробляючи щорічно 390 тис тонн продуктів рослинництва.

“Пояси” AgroGeneration працюють над проектами поліпшення виробництва. На фото в центрі — Катерина Конащук, віце-президент з комерції AgroGeneration. www.czstudio.com.ua

На відміну від багатьох інших компаній, які також вирощують зернові та олійні, AgroGeneration застосовує у своєму виробництві Lean 6 sigma. Ця система управління об’єднує дві концепції — Lean, бережливе виробництво, вперше ефективно застосоване у Toyota і «Шість сигм», розроблене компанією Motorola.

Lean 6 sigma — щось на зразок бізнес-карате. Вона використовує прийоми і розрізняє кілька кольорів поясів. Вищий з них, як і в багатьох видах єдиноборств, — чорний. AgroGeneration першою в країні підготувала до рівня «чорних поясів» жінок. Причому серед власних Брюсів Лі — лише двоє чоловіків і аж троє представниць прекрасної статі.

Серед них — Бондарчук і її колега Катерина Конащук, віце-президент з комерції AgroGeneration. Вони розповіли AgroDay про єдиноборство на управлінському татамі і якими прийомами можна покласти на лопатки будь-які виробничі проблеми.

Наталя Бондарчук, керівник відділу розвитку та інновацій AgroGeneration, — володарка “чорного поясу” Lean 6 sigma www.czstudio.com.ua

Поясний план

Ініціатором застосування Lean 6 sigma в AgroGeneration був її нинішній президент Джон Шморгун — американець з українським корінням. Він очолив компанію в 2013 році після її злиття з агрохолдингом Harmelia (Харківська область), що входить в американську групу компаній SigmaBleyzer.

Шморгун був знайомий з Lean 6 sigma ще по своїй роботі в компанії DuPont, українським представництвом якої керував шість років. Американська компанія давно і успішно її використовує.

Джон Шморгун, ставши президентом AgroGeneration, почав впроваджувати в ній систему бережливого виробництва

Незважаючи на високий пост, у самого Шморгуна поки тільки зелений пояс — третя з п’яти сходинок в ієрархії борців за ефективність.

Втім колір в Lean 6 sigma не обов’язково корелюється з посадою. Наприклад, серед п’яти чорних поясів компанії тільки два віце-президента. В той же час його власником може бути, наприклад, головний агроном господарства, запевняє Бондарчук.

Пояс — лише один з елементів кар’єри в компанії. Всі п’ятеро «чорних поясів» увійшли в відділ розвитку та інновацій, яким керує Бондарчук. Це кращі співробітники компанії, які раніше працювали на інших посадах, але в свій час створили проекти по поліпшенню виробництва та пройшли навчання. «Пояси» готує Sterling Business School, що діє в Києві вже 12 років.

Градація починається з «білих поясів» – вони отримують базове розуміння, що являє собою Lean і чому вона потрібна для кінцевого результату.

Ті, хто володіє інструментами системи, переходять у категорію «жовтих поясів». Їх понад 80 осіб. З них вже «зелені пояси» формують свої команди. AgroGeneration також навчила 65 осіб з менеджерів середньої ланки до рівня «зелених поясів». Попереду у них — створення власних проектів.

Вище «чорного поясу» — тільки master black belt. Наприклад, в європейському офісі Monsanto є свій майстер чорного поясу, який приїжджав у AgroGeneration на спільний навчальний проект.

Система працює від топ-менеджера до комбайнера

«Ми навчали і багатьох людей з виробництва, у тому числі агрономів та інженерів у наших господарствах, — розповідає Бондарчук. — Система працює від топ-менеджера до комбайнера».

В системі Lean задіяні всі співробітники — від президента до комбайнера

Людина красить місце

Головний принцип Lean 6 sigma: проблема — не в людях, а в системі. «Коли Японія в середині ХХ століття стала наступати на п’яти США за якістю продукту, — пояснює Бондарчук, — американці схаменулися і зрозуміли, що втрачають частину ринку. Вони запросили японців їм побудувати систему, яка допомогла б відстояти ринок, менше витрачати й більше виробляти».

Дійсно американські виробники адаптували і запатентували під маркою Lean японські системи організації праці. Наприклад, кайдзен — виробництво без втрат. Або 5S — методи організації робочого місця.

При Ейдзі Тойода компанія Toyota стала всесвітньо відомою

5S — це Sort, Shine, Sustain, Standardize, Set in order. Всі предмети і інструменти потрібно розсортувати, почистити, розкласти так, щоб ті речі, якими ти користуєшся щодня, лежали близько, а ті, якими рідко, — далі.

У кожного предмета своє певне місце. 5S спрощує роботу і самого співробітника, і того, хто виходить йому на зміну. «Щоб не спровокувати брак», — додає Бондарчук.

У японську систему менеджменту ввійшли розробки Центрального інституту праці СРСР 1920-х років 

Однак, Toyota і Motorolа хоча і були першими серед гігантів, які застосували разумну організацію роботи, але початкове авторство належить не тільки японцям. При створенні своєї системи менеджменту фахівці Країни висхідного сонця запозичили розробки 1920-х років Олексія Гастєва — керівника Центрального інституту праці СРСР.

«Коли ми вивчали Lean 6 sigma, знайшли приклади подібності деяких інструментів цієї системи управління з інструментами, що використовувалося в СРСР, а також використовуються в інших відомих системах управління підприємствами, — розповідає Бондарчук. — Наприклад, те, що ми бачимо в McDonalds: дошки пошани, «Працівник місяця», планування».

Дмитро Громов

Продовження статті читайте тут

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.