Сільське господарство України може стати більш продуктивнішим. Це визнають всі – і вітчизняні фахівці, і закордонні. Нещодавно Світовий банк назвав важливу умову зростання продуктивності – нарощування інвестицій в українську аграрну галузь. Деякі експерти вважають навіть, що Україна може потроїти валове виробництво сільськогосподарської продукції при належному інвестуванні.

Одним з варіантів дієвого фінансування сільськогосподарського виробництва є його кредитування. І світова практика – цьому підтвердження. В Україні ситуація виняткова. На сільське господарство зараз перепадає лише 7% кредитного портфелю банківської системи. І лише 5-6% капітальних інвестицій у АПК сформовано за рахунок банківських кредитів та подібних їм позикових коштів. В основному підприємства інвестували власні кошти – 74% за офіційною статистикою.

Можна було б поскаржитись загалом на погане «самопочуття» вітчизняної банківської системи, згадавши, що за рівнем її здоров’я (soundness of banks) Україна посідає зараз 135 місце в світі. За цим показником нижче нашої країни в рейтингу The Global Competitiveness Report 2017-2018 від Давоського економічного форуму знаходяться тільки Мавританія та Лесото. Але ж знайшлося звідкись у українських банків 813 млрд грн на кредити в реальний сектор економіки. З яких лише 60 млрд грн. перепало аграрній галузі (за даними НБУ, станом на кінець листопада 2017 р.). Навіть власники найбільших українських агрохолдингів визнають, що одна з найсерйозніших проблем вітчизняної аграрної галузі – відсутність доступу до кредитних ресурсів.  

одна з проблем вітчизняної аграрної галузі – відсутність доступу до кредитних ресурсів

Незважаючи на мізерність банківського фінансування деякі фахівці радіють певному покращенню у відношеннях банкірів з аграріями. Мусимо визнати цей факт. Але відбувається все це настільки мляво, що розгледіти зміни може не кожен. Нам це вдалося.

 

З позитивних трендів, по-перше, слід відмітити, що трохи збільшилась частка сільського господарства у сукупних кредитах реальному сектору. За 2 останні роки показник підріс на 1 відсотковий пункт.

По-друге, помітно зросли сукупні залишки по кредитах в аграрній галузі – за минулий рік на 4,5 млрд грн.

Третій позитивний момент полягає в тому, що зростає частка довгострокових гривневих кредитів. За 2017 рік вона «підросла» на 7 відсоткових пунктів і зараз вже майже кожна третя кредитна гривня – довгострокова (взята в борг на термін більше 5 років). В абсолютних розмірах за останні два роки обсяг довгострокових кредитів збільшився в три рази – з 5,0 млрд грн в 2015 році до 15,4 млрд грн у 2017-му.

 

Однак, насторожує те, що у січні 2018 році вже з’явилися ознаки двох зворотних, негативних трендів. За оперативними даними Нацбанку, залишки по кредитах в гривнях всьому корпоративному сектору за перший місяць нового року скоротились на 1,5 млрд грн – до 464,6 млрд грн. Начебто показник зменшився і несуттєво – за місяць лише на 0,3%. Але ж він і зростав повільно – протягом 2017 року в середньому на 0,7% щомісяця. В релізі від 13 лютого регулятор банківського ринку відверто визнає скорочення обсягу корпоративних гривневих кредитів протягом січня. Дані у розрізі видів економічної діяльності ще не оприлюднювались, хоча можна очікувати, що і сільське господарство така доля не обійшла.

 

Продовження огляду ринку кредитів для агросектору у повному обсязі читайте читайте тут

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.