Закінчення огляду. Початок тут

Французька Рапсодія

Зараз ми спостерігаємо падіння цін на рапсове масло. При цьому українське масло ріпаку більш-менш стабільно в ціні.

У цьому році ріпаку виробили більше, ніж у попередній, всі країни, крім Австралії. Є достатня пропозиція. Запаси зросли. Канада великим темпом переробляє і експортує канолу.

В Європі два основних гравця по ріпаку – Франція і Німеччина. Судячи з посівної, Франція додала 10 % посівних площ. Німеччина їх трохи скоротила, але збільшення у Франції нівелює це скорочення. Тому побоювань щодо ріпаку поки немає ніяких.

Європа купує 80 % українського ріпаку, і тому цікаво, що з ним буде далі. Крім того ЄС імпортує соєвий біодизель з Аргентини. У Марселі будують термінал з виробництва біодизеля з пальмової олії потужністю на 500 тис тонн в рік. Це еквівалентно 1 млн т рапсового біодизеля. Тому попит на рапсове масло буде падати, оскільки є можливість виробництва біодизеля з більш дешевої сировини — пальмової олії.

В сезоні 2017/2018 імпорт соєвого біодизеля подвоїться і це тільки початок.

В Україні пікова ціна на ріпак була в листопаді після прибирання — $420, вона всім сподобалася, але далі пішов різкий спад.

Що стосується майбутніх контрактів для України: якщо Європа поставить більш жорсткі вимоги щодо ріпаку, то найбільшим виробникам варто його збувати в Пакистан або Бангладеш. Краще взяти на $ 3-4 меншу ціну, але зробити це впевнено.

Тому я раджу українцям укладати контракти з більш великими експортерами, які у разі висунення більш жорстких вимог з боку ЄС до ріпаку зможуть продати його в Пакистан або Бангладеш. Хоча такі великі гравці і пропонують ціну зазвичай на $ 3-4 менше. Але краще продати дешевше, але більш впевнено.

При цьому базис, тобто різниця між українською експортною ціною і ціною на міжнародних біржах за форвардам на 2018 рік, — краще, ніж у минулому, і це ще один фактор, який говорить: ріпак потрібно активно продавати.

Місце соняшнику

Сьогодні щосили збирає Аргентина, і поки рекордний урожай, причому 30 % вже прибрано. Якщо так далі піде то, можливо, він досягне прогнозованих 3,6 млн т, хоча ми вважаємо, що буде менше — на ще не зібраний обсяг вплине посуха.

Але в минулі роки Аргентина потужно експортувала, тому великого падіння бути не повинно.

Європа зібрала урожай більше звичайного, і всі думали, що вона не буде як завжди багато імпортувати. Але поки вона імпортувала понад 1 млн т. Кінцева мета — 1,5 млн т, хоча явно буде більше.

Різниця в ціні між європейською і українською соняшниковою олією 2-3 місяці тому була $ 20-30, що свідчило про відносну дорожнечу українського масла (зазвичай ця різниця більше). Однак з-за того, що на даний момент Європа вже «затарилась», ця різниця вийшла на нормальний рівень.

Що буде далі? Ми вже бачимо, що позавчора було $ 800 за тонну, вчора $ 790-785 за тонну. І прогнозуємо $ 750. Тобто на ціну масла почався тиск.

Тому тим, хто не продав поки нічого або продав мало соняшнику, слід збільшувати продажі.

Олів’є Буйє, директор компанії Agritel

В матеріалі використані тези із семінару “Велика панорама аграрних ринків” Agritel

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.