Коли в новинах ви чуєте, що країни ОПЕК припинили скорочувати видобуток нафти, – ризик це чи ні для ринку товарів і як наслідок для ринку сільськогосподарської продукції? Або наприклад: федеральна резервна система США (ФРС) або НБУ підвищила ставки. Що це означає для України і для світової агараного ринку? Щоб відповісти на ці питання, важливо розбиратися в трендах макроекономіки.

Американська гірка

Топова тема сьогодні – повернення волатильності на ринку. У попередні сезони, наприклад, у 2017 році, на товарних ринках великої волатильності не було.

Досить нудним був цей рік для трейдерів. Так, ми бачили на ринку зернових зростання по пшениці, ячменю, але по кукурудзі він почався лише в 2018 році.

На повернення волатильності вплине майбутнє долара і євро. Перше, від чого залежить їх доля, – відсоток безробіття в США. Чому його потрібно відстежувати? По-перше, цей відсоток показує, наскільки зараз зайняте населення і, відповідно, наскільки розігріта економіка США і куди їй рухатися.

Безробіття в США сьогодні знаходиться на історичному мінімумі – 4 %, вперше з 2000-х. Щоб цей показник був на тому ж рівні, потрібно уникнути економічної кризи, за якою йдуть масові звільнення, скорочення зарплат і зменшення споживчого попиту.

І навпаки, коли безробіття на низькому рівні, це говорить про те, що населення зайнято – у нього є гроші, які можна витратити. Це впливає на збільшення попиту і, як наслідок, на зростання цін та інфляцію.

Важливо знати, як далі буде розвиватися економіка США, чи дійсно там почнеться криза. Для ТОП-500 компаній США експерти сьогодні прогнозують так званий «чорний тиждень». Тобто тиждень тому обвалився фондовий ринок. Це поганий дзвінок.

Аналітики, оператори, які торгують на фондових ринках, кажуть, що не все так погано. Мовляв, це була просто корекція після тривалого зростання. Протягом трьох років і Доу – Джонс, і S&P 500 росли. З моменту останньої глобальної кризи 2008-2009 років вони були в постійному зростанні. Були невеликі коректування, але не настільки істотні, як обвал тиждень тому.

Ця подія свідчить про те, що економіка США перебуває в досить перегрітому стані. При цьому досить велика маса людей, зайнятих у приватному секторі економіки США, заробляють досить добре, тому інфляція буде зростати. З одного боку, це добре для України, яка торгує сільськогосподарською продукцією, адже і аграрні ринки теж будуть на підйомі.

Але є центральний банк, мета якого регулювати інфляцію. Якщо вона зросте на 200%, то зарплати на той же відсоток зазвичай ніколи не ростуть. Далі все йде за схемою: люди не купують продукцію того чи іншого підприємства, воно закривається, а працівників звільняють, безробіття зростає. Тобто почнеться зворотний процес.

Зараз інвестори не бачать потенціалу для зростання ТОП-500 компаній США, у який входять General Electric, General Motors і т. д. і які роблять попит на аграрну продукцію. Плюс до цього ФРС, Центральний банк США, піднімає ставки Interest Rate – і, як наслідок, збільшує вартість долара.

На 2018 рік очікується постійне підвищення процентних ставок – отже вони будуть стримувати інфляцію. Ніхто не хоче, щоб зараз товарні ринки різко зросли і потім люди не могли купити собі звичайні продукти.

До 2020 року, за нашими прогнозами, процентна ставка буде вище рівня інфляції. Так буде гальмуватися остання, а заодно і розвиток товарних ринків.

На ситуацію впливає не тільки макроекономіка, але й геополітика. Після перемоги Дональда Трампа всі розуміли, що він піде шляхом реформ, які не пов’язуються з програмою попереднього президента.

Очікували багато політичних скандалів, що ми і спостерігаємо зараз, – наприклад, пов’язаний з втручанням Росії в американські вибори. Опоненти починають один одного критикувати, а ми знаємо, що гроші не люблять шуму.

Тобто долар буде слабшати, і йому є ще куди падати, а ФРС намагатиметься цьому перешкодити. Але різкого падіння ми не побачимо.

Які висновки можна зробити? На тлі ослаблення долара зросте роль другої за важливістю валюти – євро. Ринок ЄС перегрітий не так, як в США. Крім того, Індія і Китай показували хороші темпи зростання ВВП, під який вони беруть гроші. Відомо, що у Китаю великий держборг, але вони можуть за рахунок цього забезпечити зростання.

Тому, що стосується цін, в короткостроковій перспективі волатильність продовжиться і товарні ринки падатимуть – інвестори не бачать у них сильного потенціалу по інфляції і скорочують вкладення.

Пахне нафтою

На нафтовому ринку ми також відзначаємо корекцію прибутку після тривалого зростання. Та ось чому. За даними Міжнародної енергетичної асоціації, видобуток нафти в США до кінця 2018 досягне 11 барелів на добу. А отже буде рости і пропозиція.

Два інших найбільших виробники нафти – Саудівська Аравія і Росія перебувають у так званому «бічному» тренді. Прогноз по Росії – нейтральний, тому що санкції, спрямовані в тому числі і на енергетичну сферу, не дозволяють їй досліджувати нові місця видобутку. Що є, звідти і качають. Тому РФ поки пропозицію робити не можуть.

З іншого боку, серед країн ОПЕК є домовленість, що вони скорочують видобуток, щоб врегулювати баланс і трохи підняти ціни. Цією ситуацією користуються США – вони намагатимуться побільше продати нафти.

Якщо з лютого 2017-го був спадний тренд, то в грудні-січні бачимо стрибок пропозицій за рахунок США. Причому з-за глобального економічного зростання, в тому числі за рахунок Індії та Китаю, є попит на нафту, і йде зниження запасів нафти в США.

Якщо в Китаї почнеться зниження зростання ВВП, і він не зможе забезпечувати свої борги, а про це сьогодні дуже часто говорять, то виникне проблема і в нас. Тому що попит сьогодні забезпечують в основному Індія, Китай, США і ЄС. Причому в 2017 році частка в попиті на нафту у Китаю разом з Індією була найбільшою. Тобто, якщо починаються проблеми в Китаї та Індії, – починаються проблеми в усьому світі.

Виникає також питання, чи не зіпсуються відносини між ОПЕК і США в такій ситуації, коли перші намагаються врегулювати ринок і при цьому втрачають гроші, а другі збільшують видобуток і заробляють їх.

ОПЕК цілком можуть на найближчому засіданні в червні відновити свої обсяги виробництва та збільшити пропозицію на ринку. Тому у довгостроковій перспективі існує ризик зростання видобутку нафти в країнах ОПЕК, зокрема Саудівськiй Аравії.

Інший ризик полягає в тому, що йде загальне уповільнення темпів зростання видобутку і переробки нафти. Якщо ціни ростуть, а економічне зростання не занадто високе, то виникає важливе питання: чи зможе імпортер купувати дорогу нафту? Не за $55 за барель, а, наприклад, за $70.

Як це вплине на аграрні ринки? Потенційно на 1 квартал прогноз позитивний, тому зростатиме споживчий попит на кукурудзу і рапс. Якщо нафта буде триматися у позитивному тренді, це добре насамперед для ринку кукурудзи та зернових, тому що 40% світової кукурудзи йде на етанол, тобто паливо, так само, як і велика частка ріпаку та пальмової олії.

Стабільні «але»

На Українській фондовій біржі є позитивний тренд: з 1 кварталу 2016 року індекс UX на українські компанії збільшився з 600 до 1400 пунктів. І що найцікавіше – в Україну вкладають інвестори, дуже схильні до ризику. Вони інвестують свої гроші, працюють тут 3-4 роки, а потім різко забирають.

Не дивно, що на нас, як і на зростання S&P 500, звернули увагу: ми трошки стабілізували економіку в 2016 році, принаймні перестали падати і почали трохи зростати. Однак, якщо S&P 500 посипався, відповідна реакція буде і у нас.

Разом з тим курс гривні став відрізнятися сезонністю. Останні три сезони можна легко прогнозувати якою гривня буде, наприклад, під кінець року. Зазвичай вона девальвує десь з серпня, злегка зупиняється у жовтні-листопаді з різних причин, в тому числі через її стримування.

З 2015 по 2017 рік у країні був приплив валюти, однак у 1 кварталі 2017-го вже не було позитивних показників, але сезонність збереглася за рахунок невеликого розриву по торговому балансу.

Коли світовим ринкам не дуже добре, й у населення небагато грошей, у нас торговий баланс стабілізується. Ми не імпортуємо багато машин або мобільних телефонів, а якщо і купуємо їх, то дешеві.

На торговельний баланс впливає також вартість сировини. Наприклад, ринки металу були в спадному тренді, але все одно цього вистачало, щоб закритися по торговому балансу.

Купівельна спроможність населення у нас також кращеє, зростає мінімальна зарплата. Але чи не вплине це на торговий баланс і чи не дійдемо ми до історичних мінімумів?

Тому в 2018 році сезонність гривні може не спрацювати, тому що у нас населення навесні збільшить закупівлі. Буде менше валюти приходити, а треба витрачати більше. А звідки більше витрачати? У нас золотовалютного резерву небагато. Немає можливості тримати курс 8 грн за долар, як було раніше.

У 2019 році – вибори, політичний популізм у нас процвітає, тому нова влада буде намагатися боротися з інфляцією. Й у гривні ціни будуть зростати незначно. НБУ два тижні тому заявив, що буде тримати інфляцію на рівні 5%. Можливо, їм вдасться це зробити в межах 6-7%. Це погано для продовольчого й агараного сектору.

Вартість гривні будуть підвищувати приблизно тим же способом, що і в США, – збiльшуючи процентну ставку.

Прогноз по зростанню ВВП не дуже оптимістичний. Україна має високі борги перед Китаєм і Росією. Китайський кредит пішов на пенсії, а не на поліпшення економіки – наприклад, модернізацію ж.д. перевезень для аграрного сектора.

Все частіше Україні пророкують дефолт. На наш погляд, найближчим часом він навряд чи можливий, тому що у нас дуже великий чорний ринок, і багато грошей статистика просто не бачить. Тому я думаю, що навіть якщо у нас і буде все плачевно за статистичними показниками, то 30-40% чорного ринку будуть тримати країну на плаву.

Тобто ринок сам себе регулює. Якщо держава не дозволяє тримати твій прибуток білим, то ти йдеш у тінь, в офшор. Але якщо ти йдеш в офшор, тобі треба буде повернути те, з чим ти туди пішов. У 2014 році багато хто забрав свої гроші, щоб покласти в безпечне місце. Нам треба повернути їх назад.

Тому наш прогноз на найближчий місяць: волатильність буде велика, і до літа ми будемо зміцнюватися. Але через загострення на сході та інших політичних «але» в 2018 році прогнозувати гривню буде важко.

Михайло Пономаренко, консультант Agritel

В матеріалі використані тези семінару “Велика панорама аграрних ринків” Agritel

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...