Друга частина. Перша частина тут

Фактично обсяг ринку насіння в Україні, принаймні офіційний – приблизно 725 тисяч тонн. Принаймні на таку кількість насіння в 2017 році було видано сертифікатів щодо посівних якостей насіння. «Минулий рік був показовим, адже сертифікація вперше за 6 років стала платною. І можна говорити, що такий обсяг відповідає реальній картинці ринку», – вважає голови ради  асоціації «Українське насіннєве товариство» Юлія Прохода. На цьому рівні, за її оцінками, слід очікувати обсягів сертифікації і в 2018 році. В січні процес вже розпочався, за непоказовий перший місяць року сертифіковано 15 тисяч тонн насіння.

Аналіз свідчить, що вітчизняні аграрії висівають дуже багато гібридного насіння. Адже його масово сертифікують в Україні постачальники гібридів. Згідно даних Державного центру сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції , за 2017 рік в Україні видано майже 7 тисяч сертифікатів, що посвідчують посівні якості 89 тисяч тонн гібридного насіння кукурудзи, та більше 5 тисяч сертифікатів на 31 тисячу тонн гібридів соняшнику (детальніше див. табл. «Сертифікація посівних якостей насіння» нижче). Окрім того, за інформацією цього ж джерела, видано 629 сертифікатів, що посвідчують сортові якості гібридного насіння кукурудзи (площа 17 тис.га), та 287 «сортових» сертифікатів на гібридне насіння соняшнику (площа 13 тис.га).

за 2017 рік в Україні видано майже 7 тисяч сертифікатів

З постачальників насіння кукурудзи на український ринок виокремлюються компанії «Піонер насіння Україна» та «Монсанто Україна». Вони сертифікували протягом 2017 року по 16-17 тис.т насіннєвого матеріалу цієї зернової. Це складає приблизно по 17-18% від річного обсягу ринку насіння кукурудзи в Україні (за даними Реєстру сертифікатів на насіння, тут і надалі точність підрахунків AgroDay визначається коректністю занесення даних до реєстру).

За обсягами сертифікації насіння соняшнику слід відмітити компанію «Сингента» – на її рахунку біля 11 тис.т насіння популярної олійної культури за минулий рік.  Це взагалі майже 35% соняшникового сегменту насіннєвого рину країни.

Серед постачальників насіння ріпаку виокремлюються компанії «Піонер насіння Україна», «Монсанто Україна» та «Байєр».  На першу з них перепадає близько 13% ріпакового ринку, на дві інші – по 7-9%. У фізичному вимірі, за нашими підрахунками – приблизно 400, 270 та 220 тонн насіння за 2017 рік відповідно.

Сумарно частка гібридного насіння по традиційно «гібридних» культурах в Україні вже перевершує 90%. За підсумками сертифікації насіння ріпаку протягом 2017 року та січня 2018 року маємо 91% гібридів, кукурудзи – 93%, соняшнику – 94%. На жаль, нових гібридів з цієї кількості набагато менше.

 

Вибірковий аналіз сертифікації насіння 20 провідними гравцями українського насіннєвого ринку показує, що навіть вони постачають вітчизняним аграріям не більше, ніж по декілька сотень тонн насіння нових гібридів на рік. Зокрема, у компаній «Євраліс Семенс Україна», «Маїсадур Семанс Україна», «Піонер насіння Україна» та «Сингета» на насіння тих гібридів, що самі компанії позиціонують зараз як новинки, у 2017 році перепадало лише від 1% до 8% насіння гібридів по популярних сільгоспкультурах, перелічених вище (кукурудзі, соняшнику чи ріпаку). Якщо і фіксується цей показник новизни у деяких компаній на суттєво вищому рівні, то відбувається це здебільшого за рахунок пропозиції трохи «старішого» насіння. Приміром, у компанії «Байєр» на 4 нові сорти ріпаку перепадає майже 39% від всього сертифікованого в 2017 році насіння цієї культури. Проте зареєстровані ці сорти в Україні, як з’ясовується, ще в 2014-2015 роках. Всього були проаналізовані нами офіційні дані щодо надходження на вітчизняний ринок насіння більше 100 найменувань нових гібридів посівних культур.   

Найбільше «схрещеного» насіння кукурудзи від двадцятки відомих постачальників надійшло на український ринок таких «свіжих» гібридів  як Р8567, «СИ Феномен», «СИ Ірідіум», «СИ Зефір» та MAS 24C компаній «Піонер», «Сингента» та «Маїсадур»  (за даними Реєстру сертифікатів на насіння). Щоправда, 2017 року реєстрації з них лише два останні, три інші – 2015-2016 років. Можливо саме тому найновіших гібридів протягом 2017-2018 років було сертифіковано по 80-100 тонн, а трохи «старших» – по 140-200 тонн (детальніше – див. «Обсяги сертифікації насіння деяких нових гібридів»). Загалом постачальники насіння в середньому 25-30% гібридів реєстрації-2017 ні в минулому, ні в нинішньому році ще не починали сертифікували. Проте, окрім сертифікації посівних якостей, в 2017-2018 роках активно засвідчувались сортові якості нових гібридів «ЕС Мілорд», «Гармоніум» та «ЕС Креатив» компанії «Євраліс» – на площах відповідно 71, 60 та 37 га.  

в середньому 25-30% гібридів минулорічної реєстрації ще не починали сертифікували

Найбільш популярні новинки з насіння гібридів соняшнику – мабуть, гібриди «Таленто», P64HE118, «Субаро» та «СИ Діамантіс» від «Сингенти» та «Піонера». Принаймні саме цих нових гібридів вказані компанії сертифікували останнім часом найбільше: першого – понад 300 тонн, інших – по близько 170 тонн. Всі вони – 2016 року реєстрації в Україні. Гібриди реєстрації-2017 опинилися в нижній половині рейтингу новинок насіння соняшнику. До того ж приблизно 40% найновіших гібридів цієї культури (2017 року «народження») взагалі до лютого 2018 року сертифікацію ще не проходили. А от гібриди «Таленто» та «Субаро» продовжували активно тестуватися щодо посівних якостей насіння і в січні поточного року.

Серед найбільш популярних новинок ріпаку – чимало гібридів компаній «Байер» та «Піонер». Проте лише один з першої п’ятірки – PX113 – реєстрації 2017 року, інші – попередніх трьох років. І майже як і по кукурудзі, в середньому біля 20% найновіших гібридів ріпаку на сертифікацію ще не потрапляли в Україні.     

 

 

Отже, експерти переконують, що насіння відносно нових світових гібридів в Україні наявне і вітчизняним фермерам воно доступне. Проте експерти визнають і те, що урожайність відповідних сільгоспкультур на місцевих ланах нижча від закордонних показників. Головними чинниками такого дисонансу знавці гібридології називають недотримання рекомендованих технологій вирощування гібридів в Україні, фінансові обмеження вітчизняних аграріїв, гірший клімат в країні та певні інші фактори. Зауважуємо, якість та кількість сучасного гібридного насіння, запропонованого нашим підприємствам та фермерам, в таких переліках відсутні.   

урожайність відповідних сільгоспкультур на місцевих ланах нижча від закордонних показників

«Не зважаючи на те, що на українському ринку пропонуються високо інтенсивні технології та гібриди, наразі перепоною на шляху до підвищення урожайності є недостатня фінансова підтримка сільгоспвиробників з боку держави, недотримання правил агротехніки і, власне, певний консерватизм у ведені агробізнесу», – говорить керівник підрозділу маркетингу польових культур компанії «Сингента» Юлія Каменєва. І нагадує, що в Європі функціонує система дотацій, яка значно полегшує доступ аграріїв до новітніх агротехнологій, які в свою чергу потребують чималих інвестицій. А український фермер розраховує тільки на себе, та ще й в умовах нестабільного політичного та економічного фону в країні. «Але це, на щастя, має і позитивний ефект – аграрії стають більш професійними, гнучкими, рішучими та наполегливими. Це вже справжні бізнесмени. І в Україні таких успішних прикладів значно більше, ніж у сусідніх державах пострадянського простору. Частка прогресивних господарств щороку зростає», – додає пані Каменєва.

“Частка прогресивних господарств щороку зростає”

«Вищий рівень урожайності в основних аграрних країнах зумовлений в першу чергу двома факторами: вищим рівнем інтенсифікації технологій та технологічного супроводу і кращими базовими кліматичними чинниками, які визначають максимальну реалізацію потенціалу продуктивності», – переконана Оксана Надяк, директор з маркетингу компанії «Монсанто Україна». На її думку, істинність першого фактору доводить приклад великих сільськогосподарських підприємств (агрохолдингів) – середній рівень урожайності в цих господарствах значно вищий за середньостатистичні показники в Україні. Щодо другого фактору пані Надяк звертає увагу на ту обставину, що кожного року в Україні спостерігається дефіцит опадів на значній території та стресові погодні умови протягом вегетаційного періоду, а також на те, що загальною тенденцією для України стало неповне відновлення запасів ґрунтової вологи в глибоких горизонтах, яке також знижує продуктивність всіх культур сівозміни. Все це разом і зумовлює зниження середньостатистичних показників урожайності, вважає експерт.

тенденцією для України стало неповне відновлення запасів ґрунтової вологи в глибоких горизонтах

Проте наш аналіз свідчить, що не все ідеально і з забезпеченням вітчизняних аграріїв насінням нових гібридів. По-перше, залишаються сумніви щодо 100%-ї адаптації нових сортів до швидкозмінних кліматичних умов в Україні. Клімат змінюється, мабуть, скоріше, ніж селекціонери виводять відповідні сорти та гібриди рослин. Адже повний шлях створення нових гібридів, починаючи від селекційних дослідів і завершуючи державними реєстраційними, становить 6-7 років. Саме стільки часу витрачається на те, щоб зі 100 ліній відібрати найкращі по врожайності, зимостійкості та посухостійкості, розказує керівник напрямку насіння в Україні компанії «Байєр» Олександр Рощупкін.

Клімат змінюється швидше, ніж селекціонери виводять відповідні сорти та гібриди рослин

По-друге, не всі нові гібриди потрапляють в сівалки українських аграріїв того ж року чи наступного слідом за європейськими та американськими фермерами, про що запевняють деякі експерти. Приміром, в каталозі насіння на 2018 рік для українського ринку від дуже відомої західної насіннєвої компанії наводяться дані про фактичну урожайність так званих нових гібридів кукурудзи на полях європейських країн, починаючи з далекого, вже зовсім не «нового» 2014 року.  І такий часовий лаг зовсім не бентежить інших фахівців, в т.ч. і навіть спеціалізованих насіннєвих організацій в Україні. Вони дозволяють підносити українському споживачу насіння, промарковане як новинка, навіть більш давніх років реєстрації. Якщо ж таким чином наводиться інформація про врожайність на закордонних дослідних та демонстраційних полях, то робиться це некоректно.

Неодинокі випадки також спроб видати результативність нових гібридів на демо-полях безпосередньо в Україні впродовж 2014-2016 років за показники реальних сільгосппідприємств. Окрім сумнівності такої практики, виникає ще й відчуття архаїчності подібних новинок.       

насіння давно зареєстроване в інших країнах в україні маркується як новинка 

І по-третє, обсяги постачання насіння нових гібридів у розмірі 1-8% від всього арсеналу насіннєвих компаній в Україні – це занадто мало, щоб зрівнятися по урожайності з кращими західними зразками.

Красномовні також дані про відсутність сертифікації насіння 20-40% вже проанонсованих нових гібридів різних культур. Звичайно, позначається обмеженість фінансових ресурсів у вітчизняних сільгосппідприємств, і особливо – у дрібних фермерів. Але з іншого боку це свідчить ще і про пасивність та ретроградство багатьох аграріїв.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...