Друга частина. Початок тут

На ринку лізингу в Україні панують лізингові компанії. Мовою Нацкомфінпослуг – юридичні особи, які не є фінансовими компаніями, і які мають відповідну ліцензію.

Перших станом на 06.12.2017р було, за даними регулятора, 193 компанії. З них ліцензії щодо надання послуг фінансового лізингу мали тільки 86 компаній. А реально такі послуги зараз надають, мабуть не більше 20-30 компаній. За підсумками перших трьох кварталів 2017 року лізингові компанії володіли 99% ринку фінансового лізингу в Україні. За 9 місяців вони уклали 5707 відповідних договорів, середня вартість яких зросла до 1,6 млн грн. (проти 1,1 млн грн. на один договір у 2016 році).

 

 

На аграрну сферу офіційно перепадає зараз близько 27% сукупної вартості таких договорів. Формально галузь займає друге місце за пріоритетами на ринку лізингу – у фаворитах станом на кінець вересня минулого року, за статистикою Нацкомфінпослуг, був транспорт з часткою ринку у 31%. Але фактично частка сільського господарства є більшою, оскільки частина клієнтів класифікується як сфера транспорту, переробки та послуг, зазначає керівник напрямку «Небанківські фінансові установи» проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Іван Вишневський. Схожа ситуація, на його думку, і з структурою портфелю за видами обладнання. «Спеціалізована техніка та машини для сільського господарства складають 22% від загальної суми договорів фінансового лізингу. Але якщо взяти до уваги те, що частина інших транспортних засобів також використовуються в цілях сільського господарства, то частка обладнання, взятого в лізинг для сільгосппотреб, зросте до 40%», – говорить експерт.   

Деякі лізингові компанії публічно визнають, що сільське господарство для них – клієнт №1. Приміром, директор з корпоративних продажів компанії «ОТП Лізинг» Вадим Кудрей запевняє: «Найбільша частка в нашому портфелі – сільгоспвиробники». І додає: «Їм ми передали у лізинг протягом 2017 року близько 1100 одиниць сільгосптехніки, вартість якої – приблизно $85 млн».  

Найбільш активні зараз у сегменті послуг лізингу для підприємств сільського господарства такі компанії як «ОТП Лізинг», «Ленд-Ліз», «УЛФ-Фінанс», «Теком-Лізинг» та інші. Чималий аграрний портфель також у компанії «Райффайзен Лізинг Аваль». Серед відносно успішних лізингових компаній є немало підконтрольних власникам банків. Слід зазначити також, що до реєстру лізингових компаній входять і такі, що створені безпосередньо постачальниками сільгосптехніки.

керівник напрямку «Небанківські фінансові установи» проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Іван Вишневський

 «Лідером у наданні послуг фінансового лізингу для підприємств аграрної сфери є компанія «ОТП Лізинг». Протягом 2017 року вона передала у лізинг більше 100 тракторів та 30-ти комбайнів, а також понад 100 одиниць іншої сільгосптехніки: оприскувачів, сіялок, жаток, обладнання для обробітку грунту», – каже Іван Вишневський з USAID. І зазначає, що попитом у аграріїв минулого року користувались як дорогі трактори (торгових марок Case, New Holland, Fendt, John Deere), так і дешевші («Беларус», МТЗ). В сегменті лізингу недорогої техніки, на думку експерта, конкурентами «ОТП Лізинг» є «Ленд-Ліз» (ТМ «Альфа-Лізинг»), «УЛФ-Фінанс» і «Теком-Лізинг». 

 

Директор з корпоративних продажів компанії «ОТП Лізинг» Вадим Кудрей

Більшість з компаній, що вели активну діяльність у минулому році, мають наміри розвивати агролізинг і у 2018-му. Зокрема, «ОТП Лізинг», зі слів Вадима Кудрея, планує у нинішньому році збільшити свій аграрний портфель лізингу на 20-30%, що на його думку або відповідає настроям на ринку або, навіть, дещо їх перевищує.

За інформацією директора, у 2018 році компанія продовжить фінансувати лізинг вагонів-зерновозів, розпочавши надавати таку послугу аграріям у минулому році. Адже, на його думку, такий лізинг дав змогу ряду клієнтів значно вдосконалити та здешевити логістику. «Цього року плануємо також збільшити обсяги фінансування малих та середніх господарств, збільшивши суму угоди по швидкій схемі до 15 млн грн., що в додатку до здешевлення фінансування протягом 2017 року надає гарні можливості для вдосконалення парку техніки», – розповідає Вадим Кудрей.

Генеральний директор компанії «VAB Лізинг» Людмила Золотарьова

Намірами запропонувати агроринку нові програми лізингу за привабливими цінами інтригує і генеральний директор компанії «VAB Лізинг» Людмила Золотарьова. «В першому кварталі 2018 року ми плануємо запровадити нові спільні програми з постачальниками та виробниками сільгосптехніки, в рамках яких фінансові умови лізингу для аграріїв будуть суттєво нижчі середньо ринкових», – каже вона. І повідомляє, що компанія  планує у 2018 році працювати над удосконаленням якості послуг та створенням лінійки додаткових сервісів для своїх клієнтів як по агролізингу, так і за іншими програмами.

Банківський лізинг

Надають послуги лізингу агровиробникам і безпосередньо банки, без посередництва лізингових компаній зі складу власних банківських груп. Але і кількість таких банків поки що невелика, і обсяг послуг лізингу у них незначний. З цієї когорти за останнім критерієм виокремлюється хіба що ПриватБанк. За його власною інформацією, в 2017 році банк уклав 32 угоди лізингу з сільгосппідприємствами на загальну суму 68 млн грн. І станом на 01.01.2018р  в банку діяло 294 угоди вартістю 306,4 млн грн.

Головною особливістю програм лізингу для сільгоспвиробників від ПриватБанку є те, що він працює без участі лізингових компаній. Тобто надає послугу безпосередньо клієнту, що, в свою чергу, знижує кінцеву вартість фінансування і підвищує швидкість оформлення для потенційного лізингоодержувача, пояснює перший заступник голови правління ПриватБанку Олег Сергєєв.

Перший заступник голови правління ПриватБанку Олег Сергєєв.

Керівник ПриватБанку теж запевняє (як і представники лізингових компаній), що агросектор входить зараз до переліку найбільш пріоритетних галузей обслуговування для нього. «Сільське господарство, з огляду на поточну економічну ситуацію в країні, є однією з найстабільніших і найприбутковіших галузей. Логічно, що в таких умовах фінансування аграріїв є пріоритетним напрямком для банку», – говорить замголови правління ПриватБанку.

Банк постійно покращує умови лізингових продуктів, знижує відсоткові ставки, надає кредитні канікули при придбанні сільгосптехніки, додає він. «Завдяки цим програмам наші клієнти можуть придбати в лізинг не лише сільгосптехніку, але й різні типи обладнання та/або транспорту, необхідні для розвитку їхнього бізнесу, в тому числі і в нових для себе галузях», – інформує Олег Сергєєв.

Окрім ПриватБанку почали розвивати новий напрям в своїй роботі та надавати послуги фінансового лізингу напряму і ряд інших банків. За інформацією Івана Вишневського, таким чином вже діють Укргазбанк та Кредобанк. «На жаль, статистика НБУ не містить інформації про класифікацію портфелю та сегментацію клієнтів. Але з ринкової поведінки банків можна констатувати, що ПриватБанк проводить більш універсальну політику, Укргазбанк активний у співпраці з комунальними підприємствами, а Кредобанк – у сфері транспорту», – констатує експерт USAID.

Відомо також, що протягом 2017 року вагони та інше майно у лізинг надавав і Таскомбанк. За оцінками AgroDay, невдовзі можна очікувати  проявів подібної активності і від деяких інших банків. Вірогідно, навіть і від тих, що такі послуги в минулому році зовсім не надавали. А от в якій мірі вони будуть спеціалізуватися на обслуговуванні аграріїв, поки що невідомо.

Директор асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» Марина Масіч

В цілому банки надають поки що небагато лізингових послуг безпосередньо аграріям, рахує директор асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» Марина Масіч. На її думку, банкам зручніше надавати такі послуги через підконтрольні лізингові компанії. Хоча з нинішнього року банківські установи дійсно можуть активізуватися на ринку лізингу, вважає Марина Масіч. І пояснює це тим, що в певній мірі для банків покращились норми щодо обліку лізингових операцій.

 Пошуки інших каталізаторів

Менше 1% послуг лізингу надають фінансові компанії. Номінально таких компаній, за даними Комплексної інформаційної системи Нацкомфінпослуг, станом на 30.01.2018р було 409. Хоча реально на ринку працюють, схоже, лише одиниці. Проте динаміка обсягу їх послуг протягом минулого року була високою. За рік вартість договорів лізингу фінансових компаній зросла більше, ніж у 7 разів (до 121 млн грн., за перші 9 місяців 2017р.). І за умови дотримання минулорічних темпів розвитку з цими компаніями провідні гравці ринку будуть вимушені невдовзі рахуватись. Але якщо це і станеться, то вірогідно, уже в наступному, 2019 році. До речі, середня вартість одного договору лізингу у фінансових компаній у минулому році теж різко зросла, і тепер удвічі перевищує аналогічний показник лізингових компаній – за неповний 2017 рік вона складала 3,4 млн грн.  

Умови надання лізингу сільгоспкомпаніям ринок пропонує теж начебто прийнятні. Початковий внесок зазвичай становить від 20-30% вартості техніки чи обладнання, що клієнт бажає придбати.

Угоди компанії пропонують укладати на термін до 3-5 років, за базовими ставками – від 3% у гривні (в залежності від партнерської програми), типове здорожчання об’єкту лізингу – від 7% за рік у гривні. Кількість документів для прийняття рішення про надання лізингового фінансування – до 30 одиниць для юридичних осіб і до 20 – для ФОП.

Терміни отримання об’єкта лізингу зазвичай коротші, ніж при оформленні кредиту, а ризики втрати майна менші (на термін лізингу воно залишається у власності лізингодавця). Вимоги до лізингоодержувачів не високі, але шаленого попиту на послугу нема. «Революційних» змін щодо умов надання лізингу на 2018 рік AgroDay на ринку не виявив.

Не зійде з небес і державна політика щодо економічного стимулювання використання лізингу в країні. Адже, як зазначає Іван Вишневський, всі державні програми фінансового стимулювання розробляються в Україні для роботи виключно через банки. Зокрема програма компенсації процентних ставок за кредитами, програма компенсації на придбання техніки українського виробництва та інші. Лізингові компанії держава мабуть ще не розгледіла. В кращому випадку вони можуть дочекатися в поточному році прийняття нової редакції вже анонсованого закону про фінансовий лізинг. До того ж, введення в дію цього закону передбачається лише через 6 місяців з дня його опублікування, тобто не раніше серпня місяця. Песимізм деяких експертів щодо державної підтримки не поділяє Людмила Золотарьова з «VAB Лізинг». Відзначаючи важливість та перспективність сільського господарства для економічного розвитку країни, вона припускає, що «можливо з’являться нові програми державної підтримки саме агролізингу в 2018 році».

Отже в цілому суттєвих та безумовних передвісників для старту саме в поточному році гонки переслідування західних провідних ринків з боку українського лізингу не проглядається. Вітчизняний ринок продовжує свій еволюційний розвиток. Аграрії в нинішньому сезоні мають задовольнятися і надалі вибірковим, доволі стриманим фінансуванням своїх виробничих програм.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.