Лізинг – один із небагатьох фінансових інструментів, які у наш непростий час однаково вигідні, як лізингодавцям, так і отримувачам цієї послуги. Для перших така угода є менш ризикованою, ніж кредит під купівлю сільгосптехніки, бо, у разі несплати, можна швидко забрати лізингову техніку назад і не очікувати судової тяганини. У других – вигоди від лізингу у тому, що окрім конкретної одиниці техніки він не ризикує своїм іншим майном. Але навіть за таких умов об’єми лізингу в Україні занадто малі, щоб гарантувати аграріям стабільне фінансування. Особливо це стало актуальним, коли надія на інші джерела фінансування – приміром на банки –   майже щезла. Серед останніх реально кредитує агросектор лише кілька установ. AgroDay вирішив дослідити, як працює лізинговий ринок в Україні і які перспективи у нас всіх взагалі є. 

Незрівнянний взірець

Вже 120 тисяч сімейних фермерських господарств в США отримали кредити від агентства FSA при Міністерстві сільського господарства країни. У минулому фінансовому році FSA ощасливила, зокрема, 25 тисяч так званих фермерів-початківців. Кредити видавалися на розвиток ферм великої рогатої худоби, тепличних та виноробних господарств, птахоферм і т. п. За останній рік агентство надало американським фермерам 5,9 млрд дешевих кредитних доларів, повідомило днями USAID. А в Україні вся банківська система держави спромоглася «закредитувати» аграріїв лише на $2 млрд в перерахунку на американську валюту. За станом на кінець листопада 2017 року залишок коштів у представників сільського господарства на рахунках вітчизняних банків, згідно інформації НБУ, становив лише 59,6 млрд грн.

Крім традиційних кредитів сільгоспкомпанії на Заході мають можливість скористатися і більш сучасним, а ніж традиційні кредити, фінансовим інструментом, який став там вже популярним – придбати техніку та обладнання в лізинг. У тих же США, наприклад, обсяг нового бізнесу по лізингу вже практично досяг $100 млрд за рік. Тільки за грудень 2017 року, цей показник склав $12,8 млрд. Про це свідчить повідомлення американської лізингової асоціації ELFA від 25 січня ц.р.

у США обсяг нового бізнесу по лізингу досяг $100 млрд за рік

В Європі теж в лізинг техніки купується вже на мільярди євро щорічно. Обсяг ринку лізингу в будь-якій із 26 європейських країн, що мають своїх представників в асоціації Leaseurope (представляє близько 94% лізингового ринку Європи, офіс – у Брюсселі), істотно перевищує український. Наприклад, в сусідніх Словаччині та Польщі нових договорів лізингу тільки за першу половину 2017 року було укладено на €1,1 млрд і €7,3 млрд. А в розвинених Німеччині та Великобританії ринок уже досяг рівня в €25,5 млрд і €39,1 млрд.

В Україні поки що лізинговий ринок набагато менший за розмірами. Його об’єм у 2016 році, згідно інформації Нацкомфінпослуг, був еквівалентним лише $0,4 млрд, а за підсумками трьох кварталів 2017 року – $0,35 млрд. Офіційно за перші 9 місяців минулого року, за даними галузевого регулятора, договорів фінансового лізингу було укладено на суму 9,3 млрд грн. Загальна вартість діючих лізингових договорів станом на 30.09.2017р становила 24,1 млрд грн. І лише 6,5 млрд грн. з них перепадає на сільське господарство (тобто всього $0,24 млрд за офіційним курсом валют на звітну дату).  

У підсумку маємо, на жаль, мікроскопічний рівень проникнення такої перспективної фінансової послуги як лізинг у сільське господарство рідної країни. За розрахунками AgroDay, лише 0,2% сільгосптехніки, що є в наявності зараз у всіх українських аграріїв, знаходиться у лізингу. З приблизно 2 мільйонів одиниць тракторів, комбайнів, сіялок, культиваторів та іншої сільгосптехніки, яку механізатори готують до виходу в поле в нинішньому сезоні, лише біля 4 тисяч агрегатів, придбаних по лізинговій схемі.

Хоча ситуація з часом трохи покращується. Так, приблизно з 45 тисяч одиниць агротехніки, куплених сільгосппідприємствами протягом минулого року, близько однієї тисячі агрегатів придбані саме за лізинговою схемою. Тобто на лізинг у минулому році перепало в середньому 2% сільгосптехніки. А в сегменті тракторів та комбайнів в 2017 році частка лізингової техніки сягнула 5-6%. Виходить, що поточний рівень проникнення лізингу у сільське господарство на порядок вищий за відповідний показник всього парку сільгосптехніки, сформованого накопиченням за всі попередні роки.  

на умовах лізингу у минулому році придбали у середньому 2% сільгосптехніки

Але для галузі, яка намагається боротися за світові експортні ринки, та ще й маючи при цьому вкрай обмежені фінансові ресурси для модернізації своїх виробництв, темпи впровадження лізингу занадто низькі. Хоча аналіз свідчить, що ресурси для помітного покращення ситуації є.

 

Покращити клімат для розвитку лізингу в Україні, за оцінками експертів, могло би прийняття закону «Про фінансовий лізинг» в новій редакції (законопроект №6395). Але цей проект Верховна Рада досі не розглянула, хоча зареєстрований він ще 19 квітня 2017 року, а профільним комітетом Парламенту був рекомендований 5 вересня до розгляду та прийняття в першому читанні за основу. І вже 5 місяців документ чекає свого розгляду народними обранцями в сесійні залі.

вже 5 місяців зміни у закон «Про фінансовий лізинг» чекають свого розгляду у ВРУ

Через недосконалість нормативного та законодавчого регулювання та внаслідок дії макроекономічних факторів ринок фінансового лізингу у сільському господарстві України, на думку члена Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері ринків фінпослуг, Олександра Залєтова, продовжує перебувати «у певній стадії стагнації». Саме задля вирішення вказаних проблем, а також заради приведення законодавства у відповідність до сучасних практик та кращого світового досвіду, ще в 2016 році розпочато підготовку нової редакції вказаного вище закону.

В роботі приймали участь Нацкомфінпослуг та представники ринку фінансового лізингу, зокрема асоціації «Українське об’єднання лізингодавців», а також експерти проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» в Україні. Зазначені пропозиції якраз і знайшли відображення у законопроекті №6395, розповідає пан Залєтов.

Олександр Залєтов, член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

На переконання члена Нацкомфінпослуг, реалізація запропонованих змін у законодавстві значно збільшить пропозиції на ринку довгострокових ресурсів для українських підприємств. У свою чергу, так лізінгові операції подешевшають для самих лізингоодержувачів.

Але і в умовах законодавства зразка 1997 року в редакції 2014 року (терміни прийняття та останнього внесення змін до діючого закону про фінансовий лізинг) за деякими показниками ринок лізингу демонструє позитивну динаміку. Зокрема в цілому ринок лізингу в Україні за неповний останній рік зріс на 20% – вартість договорів лізингу, укладених за січень-вересень, зросла до 9,33 млрд грн у 2017 році проти 7,77 млрд грн за відповідний період 2016-го.

ринок лізингу в Україні за неповний останній рік зріс на 20%

Загальна вартість діючих договорів станом на 30 вересня теж збільшилась у нинішньому році на 1% – до 24,14 млрд грн  (з 23,91 млрд грн роком раніше, за даними Нацкомфінпослуг). Хоча слід зазначити, що вказані показники збільшились не завдяки розвитку лізингу у сільському господарстві (і навіть не в харчовій промисловості), а внаслідок покращення ситуації у сфері послуг та в будівництві, а також за рахунок активізації придбання транспортних засобів у лізинг.

Разом з тим, як зазначає представник Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов, на 202 млн грн збільшилась за рік вартість сільськогосподарського обладнання та техніки (крім транспорту), переданих лізингодавцями у фінансовий лізинг лізингоодержувачам – станом на 30.09.2017р вона склала 4,01 млрд грн.

Збільшився протягом минулого року і парк сільгосптехніки, у лізингових компаній, що входять до складу асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» (об’єднує компанії, що володіють, як запевняють в асоціації, 80% національного лізингового портфеля). Станом на кінець 2017 року вони сукупно збільшили на 2% техніки переданій в лізинг, що збільшило їхній парк до 3415 одиниць машин.

При цьому кількість переданих по лізингу агрегатів виросла у більшості лізингових компаній асоціації, що реально працюють з представниками аграрної галузі. Річний приріст парку сільгосптехніки у таких лізингових компаній сягнув, за даними асоціації, 11-16% за 2017 рік. А обсяг нового бізнесу в цілому у представників асоціації, за попередніми оцінками керівників цієї організації, зріс протягом 2017 року приблизно в 2 рази. Щоправда, подвоєння бізнесу відбувалось, за спостереженнями AgroDay, в основному за рахунок надання у лізинг автотранспорту. 

 

Слід зазначити, що динаміка лізингового бізнесу у аграрній сфері у кращих компаній в Україні зараз приблизно співпадає з темпами розвитку лізингу на західних ринках (а в деяких інших сегментах навіть перевершує останні). Адже за даними Leaseurope, європейські країни загалом за першу половину 2017 року надали у лізинг засобів та обладнання на 10,5% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. А обсяг американського ринку лізингу зріс за 2017 рік, за інформацією ELFA, на 5%.

Здавалося б, Україна зараз в тренді, лідери «їдуть» швидко, пелетону є на кого рівнятися, все гаразд. Однак, по-перше більшість суб’єктів вітчизняного лізингового ринку, на жаль, топчеться на місці, тягнучи весь ринок донизу. По-друге, за низкою показників вітчизняний ринок лізингу у сільському господарстві в цілому зараз навіть деградує (див., наприклад, діаграму «Вартість договорів…»). А по-третє, щоб реально наблизитися за рівнем розвитку до західних ринків, темпи росту українського загалом повинні бути в рази вищими за динаміку взірцевих.

За орієнтир у такому наближенні можна брати реальні показники найбільш динамічних ринків окремих європейських або навіть африканських країн. Приміром, у першій половині 2017 року Греція продемонструвала 55% приросту ринку лізингу, а Естонія – 23%. Для сегменту лізингу обладнання (без автотранспорту та нерухомості) у якості взірця можна було б взяти, наприклад, ринки Естонії, Марокко чи Латвії, обсяг яких збільшився за вказаний період на 39, 38 та 28 відсотків відповідно. Потрібно лише усвідомлювати, що без кардинальних заходів лідерів не наздогнати.  

 

Крихти оптимізму щодо успішної участі вітчизняного ринку лізингу у подібній гонці з переслідуванням та досяжності лідерів хоча би за темпами розвитку (не кажучи вже про обсяги послуг) в найближчому майбутньому дає деяка активізація у цьому сегменті декількох з найбільших за активами банків в Україні. Причому саме з нинішнього року. Позитивні зміни стосовно послуг лізингу у сільському господарстві передбачаються і у планах суто лізингових компаній. Детальніше про все це – у наступному розділі (буде опубліковано о 19.00 9 лютого 2018 року). А мірилом аналізу буде рівень кардинальності змін у діяльності учасників ринку. Адже без суттєвого прискорення Україна так і залишиться в ар’єргарді світового лізингу.

 

Кінець першої частини. Друга частина тут

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.