Частину 1 читаємо тут.

До найбільш знакових досягнень всієї переробної промисловості слід віднести нарощування потужностей олійнопереробної галузі протягом 2017 року. Як результат, за 11 місяців вітчизняні переробні підприємства збільшили виробництво соняшникової олії майже на 22%, довівши його до 4,74 млн тонн. І реалізували своєї продукції за січень-жовтень нинішнього року, згідно даних офіційної статистики, приблизно на 16 млрд грн. більше, ніж за аналогічний період 2016 р.  

Зросло в нинішньому році і в цілому виробництво харчової продукції в Україні. Різноманітного продовольства, напоїв та тютюнових виробів за січень-листопад 2017 року вироблено, за офіційною статистикою, на 3,5% більше, ніж за аналогічний минулорічний період. До найбільш динамічних напрямків переробки ввійшли (окрім виробництва олії) ще й виготовлення маргаринів та жирів, безалкогольних напоїв, м’яса свиней замороженого, лікерів та інших спиртних напоїв. Обсяги їх виробництва за неповний 2017 рік збільшились в натуральному обчисленні на 19-29%.

Приріст виробництва деяких харчових продуктів та напоїв у 2017 році, %

До трійки призерів за приростом грошових доходів від реалізації харчової продукції ввійшли виробники молочних продуктів, а також м’яса та м’ясопродуктів (нагадаємо, очолюють п’єдестал переробники олійних культур). До минулорічних заробітків, згідно узагальнених даних Держстату, ці призери додали зараз ще майже по 10 млрд грн. Разом всі виробники за 10 місяців вже заробили на реалізації харчової продукції, напоїв та тютюнових виробів 364,8 млрд грн. Їх статки в порівнянні з минулорічними зросли на 21%. 

Однією з важливих подій 2017 року у переробній промисловості експерти вважають скасування Урядом у червні повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін на борошно, хліб, макаронні вироби та крупи. «Це рішення, перш за все, сприяє створенню конкурентного простору, що поліпшує якість готової продукції, та дає можливість працювати борошномельній галузі на ринкових умовах і залучати інвестиції. Це повинно призвести до збільшення переробки зерна на борошно та експорту не сировини, а готового продукту», – вважає президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов. Хоча поки що (станом на 1 грудня) виробництво борошна не збільшилось – змелено 1,78 млн тонн продукту, що на 1% менше минулорічного показника за 11 місяців. 

Реалізація харчової продукції у переробній промисловості в 2017 році, млрд грн.

Види продуктів

Обсяг

Приріст

Олія та тваринні жири

103,9

18,7

М’ясо та м’ясні продукти

50,7

9,7

Молочні продукти

42,7

9,7

Хліб, хлібобулочні і борошняні вироби

25,7

2,8

Тютюнові вироби

17,8

5,5

Пиво

14,9

2,6

Какао, шоколад та цукрові кондитерські вироби

14,1

2,2

Продукти борошномельно-круп’яної промисловості, крохмалі

13,5

1,7

Готові корми для тварин

13,1

1,7

Цукор

12,1

2,1

Безалкогольні напої, мінеральні та інші води у пляшках

11,4

1,9

За даними Держстату (без ПДВ та акцизу, за січень-жовтень проти аналогічного періоду 2016 р.)

Рекордсменами по нарощуванню обсягів виробництва харчових продуктів та напоїв (разом з тютюновими виробами) протягом січня-жовтня 2017 року стали підприємства Одеської та Миколаївської областей. Тут показники зросли відповідно на 29% та на 20%. Ще три регіони – Київський, Кіровоградський та Хмельницький – йдуть слідом за лідерами. У них приріст виробництва сягнув 17%. Всього 14 регіонам країни, за інформацією Мінагрополітики, вже вдалося збільшити обсяги виробництва продовольства. 

Харчі на виніс

В умовах високої інфляції в країні, нестабільності національної валюти і надлишкових виробничих потужностей в ряді сегментів сільськогосподарського виробництва потік продукції вітчизняного АПК на світовий ринок наростає. Для порівняння: обсяг виробництва сільгосппродукції в Україні за 11 місяців 2017 року знизився лише на 2,8%, а споживчі ціни в країні за цей період зросли на 14,5% і перепади офіційного курсу гривні до долара США на протязі року сягали 9,9 %. Прагнучи максимізувати свої доходи, диверсифікувати їх джерела і підстрахуватися від негативних макроекономічних процесів, агровиробники та переробники активно експортують свою продукцію на зовнішні ринки. І по багатьох позиціях обсяги поставок наростають.

За підсумками 2016/2017 маркетингового року Україна займає по експорту соняшникової олії перше місце в світі, ячменю – друге, кукурудзи, горіхів та меду – третє, пшениці та насіння олійних культур – шосте місце, інформує перший заступник міністра агарної політики і продовольства України Максим Мартинюк. Зараз частка продукції АПК в українському експорті досягла 41,8%. За 10 місяців нинішнього року на зовнішні ринки Україна, зі слів очільника міністерства, відвантажила агропромислової продукції на суму $14,7 млрд. Тобто поставки зросли майже на 23% у порівнянні з 2016 роком. На 1 листопада країна мала додаткове торгівельне сальдо у розмірі $11,1 млрд – експорт агропродукції в 4 рази перевищує імпорт. У підсумку сукупний зовнішньоторговельний обіг зріс за січень-жовтень на 19,5% і досяг $18,3 млрд. Питома вага зернових культур у загальному аграрному експорті – 36,6%, олії – 26,1%, насіння олійних культур – 10,5%, повідомляє Мінагрополітики.

На думку експертів, найвидатніше досягнення України щодо експорту продукції АПК в 2016/2017 маркетинговому році – рекордні обсяги поставок зерна на зовнішні ринки. «Країна встановила абсолютний рекорд з експорту зернових – 43,9 млн тонн, в тому числі кукурудзи – 20,7 млн тонн, пшениці – 17,5 млн тонн, ячменю – 5,4 млн тонн», – нагадує директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрій Лупенко.

Майже такі ж можливості щодо експорту зерна отримала країна і в новому сезоні. «Ми завершили збирання нового врожаю, дуже достойного, як для нинішнього року, що складе за зерновими близько 62,5 млн тонн та забезпечить експорт на рівні минулого року, а це – близько 41 млн тонн. Приємно дивує структура експорту як за продуктовим набором, так і за географією поставок, з чіткою тенденцією до розширення нових ринків», – говорить генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація» Павло Коваль.

Відмічають фахівці також збільшення українського експорту м’яса птиці, яєць, цукру, молочної та іншої продукції. За їх інформацією за січень-жовтень 2017 року живої свійської птиці було експортовано у 9 разів більше, ніж за аналогічний період 2016 р. Поставки молочної продукції за 10 місяців збільшились на 73%, свіжих яєць у шкарлупі – на 67% та цукру за 11 місяців – на 64%. «Україні вдалося увійти до десятки країн-експортерів м’яса птиці. Важливе стратегічне значення для галузі має також значне розширення географії експорту і початок поставок курятини на ринок Євросоюзу. А світова «яєчна криза» може цілком бути «на руку» українським виробникам яєчної продукції, і сформувати моду на українські яйця у ЄС», – вважає академік НААН Юрій Лупенко. І акцентує увагу суб’єктів ринку молочних продуктів на великому потенціалі у постачанні на зовнішні ринки продуктів глибокої переробки молока – демінералізованої сухої сироватки, лактоферину, сирів з сироваткових білків та інших продуктів з високою доданою вартістю.

А поки що основну валютну виручку агровиробники та експортери отримують за рахунок постачання на зовнішні ринки трьох продуктів – олії соняшникової, зерна кукурудзи та пшениці. Ці три «козирні» позиції за 11 місяців 2017 року забезпечили надходження до України $9,2 млрд. Тобто більше половини від всіх експортних аграрних доходів чи понад 23% сукупної валютної виручки країни. До того ж, експорт цієї продукції в поточному році зростає проти минулорічного. І по перших двох позиціях експортери станом на 30 листопада вже заробили більше, ніж за весь минулий рік (див. діаграму «Експортна виручка»).

Експерти прогнозують, що за остаточними підсумками нинішнього року Україна може встановити історичний рекорд щодо експортної виручки – вперше може бути подолана висота у $18 млрд. 

Експортна виручка від найбільш доходних аграрних продуктів в 2017 році, млрд USD

В новому маркетинговому році, що вже в розпалі, Україна ймовірно експортує, за грудневими прогнозами USDA, 20,5 млн тонн кукурудзи, 17 млн тонн пшениці, 5 млн тонн соняшникової олії, 4,7 млн тонн ячменю, 4,4 млн тонн олійних культур. Більше половини світового експорту олії забезпечить саме Україна. Її частка тут, за американськими прогнозами, складе феноменальні 54,5%.  Вражає також значимість України на експортних ринках іншої аграрної продукції. Зокрема, на Україну має перепасти 18,2%  світового експорту ячменю, 13,5% – кукурудзи, 9,2% – пшениці, 6,5% – рослинних олій, 2,5% – насіння олійних культур.

У підсумку в світових рейтингах експортерів Україна у 2017/2018 маркетинговому році посяде 1-е місце за поставками соняшникової олії, 4-те місце – кукурудзи, ячменю та рослинних олій, 6-те – пшениці та насіння олійних, прогнозує USDA.

Частка України у світовому експорті сільгосппродуктів у 2017/2018 МР, %

З подій, що сталися протягом 2017 року у сфері експорту продукції вітчизняного АПК, експерти звертаюсь особливу увагу на те, що Україні нарешті вдалося досягти додаткових торговельних преференцій від ЄС на три роки, згідно з якими вже у 2017 році зростають безмитні експортні квоти на мед, виноградний сік, ячмінну крупу, оброблені томати і овес. Крім того, з 2018 року повинні вступити в дію преференції щодо кукурудзи, пшениці та ячменю, пояснюють в Інституті аграрної економіки.

Наголошують фахівці і на важливості розширення списків українських підприємств, що отримали дозволи на експорт молочної продукції до Євросоюзу та Китаю. Зокрема, «китайський» список влітку поточного року поповнився за рахунок чергових 9 виробників і вже включає близько 30 підприємств. Збільшився і «евросоюзівський» перелік – з 10 до 19 виробників.  «Але незважаючи на те, що дозвіл на експорт в ЄС дає змогу ефективно вести торгівлю ще й з іншими країнами, для яких він слугує беззаперечним знаком якості, реально молочні продукти експортують в ЄС лише кілька підприємств. Більшість українських виробників, навіть виконавши всі умови та отримавши дозвіл, не поспішають експортувати в європейські країни», – констатує директор інституту Юрій Лупенко.

Зараз в Топ-10 країн, до яких Україна експортує найбільше продукції вітчизняного АПК, входить лише 4 держави Євросоюзу – Нідерланди, Іспанія, Італія та Польща. Інші 6 представляють Азію, Африку та СНД – Індія, Єгипет, Китай, Туреччина, Іран та Білорусь. Сумарна частка Топ-10 в українському агроекспорті, за підрахунками Мінагрополітики – 55,2%.  

 Суб’єктність ринку

Відомий американський економіст, професор економіки і політичних наук Університету штату Флорида, співавтор Індексу економічної свободи інституту Фрейзера Джеймс Ґвартні у грудневому інтерв’ю «Економічній правді» сказав, що Україну він бачить як країну з плодовитими землями та людьми із сильним підприємницьким духом.

Саме завдяки цьому духу і створюються великі і не дуже компанії в Україні, що демонструють  потім нам і всьому світові агрономічні та продовольчі дива. Найчастіше у відповідях на наше запитання, які саме компанії досягли в 2017 році найбільш значимих результатів, експерти галузі називали компанії «Нібулон», МХП, «Астарта», Ukrlandfarming та Allseeds Group.

Компанію «Нібулон» Микола Горбачьов з УЗА відмічає за розбудову повного циклу ланцюга поставки зернових. «Їм вдалося посилити систему, де вони контролюють всі процеси вирощування, транспортування та експорту зерна. Це в якійсь мірі – унікальний досвід української компанії. Окрім того, вона чимало інвестує в розбудову водного транспорту, будучи, фактично, локомотивом на річці», – пояснює свій вибір експерт. Інші фахівці наголошують на першості компанії у експорті продукції рослинництва та залученні нею сотень мільйонів доларів інвестицій у економіку України.

Холдинг МХР Марія Колесник з «ПроАгро Груп» виокремлює за розширення виробничих потужностей протягом року та збільшення експорту продукції. У галузі вирощування цукрових буряків та цукроваріння Павло Коваль з «Української аграрної конфедерації» кращою називає агропромхолдинг «Астарта-Київ». За найбільші обсяги виробництва цукру в Україні, постійне вдосконалення технологій виробництва та системи менеджменту. А у птахівництві УАК наголошує на досягненнях Ukrlandfarming, який став найбільшим виробником в цій галузі, зокрема столових курячих яєць. Та нагадує, що холдинг є ще й одним з найбільших виробників та експортерів продукції рослинництва. У переробній галузі експерти відзначають компанію Allseeds Group. За інвестиції у переробку та інфраструктуру, створення сучасних робочих місць, розвиток виробництва продуктів з доданою вартістю.

За особистий вклад в досягнення компаній на ринку більшість експертів відмічає топ-менеджерів агрохолдингів «Кернел», «Нібулон» та МХП. Зокрема, Павло Коваль виділяє відвагу керівників цих компаній та використання ними нових технологій. «Конкретних постатей виділити не можу, тому що на сьогодні всі досягнення – це більше робота команд», – пояснює очільник УАК. А Марія Колесник не вагаючись каже, що вона в захваті від професійної діяльності Олександра Головіна, нового генерального директора «Кернел-Трейд». На думку ж Юрія Лупенка, варто відмітити успіхи Миколи Васильченка, героя України і директора золотоніського СТОВ «Агрофірма «Маяк», який ефективно веде бізнес, застосовує інноваційні технології та піклується про розвиток сільських територій.

Досвід українських сільгоспвиробничих та переробних компаній вже переймають в світі.

Акції українських холдингів купують за кордоном.

Українцям залишилося очолити найбільші світові агропромислові концерни. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.