Людство голодує. 76 мільйонам людей в 45 країнах протягом 2018 року буде потрібна надзвичайна продовольча допомога, прогнозує Світовий банк. Кількість жителів планети, які потребують такої підтримки, зросте за 3 останні роки на 62%. Критична ситуація з продовольством складається в Ємені, Південному Судані, Сирії, ДР Конго, Нігерії, Ефіопії та в інших країнах. Попит на продовольство продовжує зростати і в глобальному масштабі. В авторитетній організації вважають, що за 15 років світові потреби в їжі збільшаться ще на 20%. Сподіваємося, що Україна цим шансом зможе фундаментально скористатися. Дещо вітчизняним аграріям у 2017 році зробити вже вдалося.

Принаймні, галузь зберігає позицію ключової в національній економіці за часткою в ВВП та за рівнем експортної виручки країни, вважає перший заступник міністра агарної політики і продовольства України Максим Мартинюк. Таку оцінку він оприлюднив 15 грудня під час онлайн-конференції, і додав, що питома вага галузі в ВВП країни за підсумками року складе близько 12%. А найвидатнішим досягненням аграрної України у 2017 році замміністра несподівано назвав «прогнозованість і системність державної підтримки, яка у 2018 році складе 6,3 млрд грн.». Хоча незалежні експерти кажуть, що для реальної підтримки галузі потрібні сотні мільярдів хоча би національних грошових одиниць.

Перший заступник міністра агарної політики і продовольства України Максим Мартинюк. Фото: capital.ua

Незважаючи на подібні пасажі, обсяг виробництва сільгосппродукції за січень-листопад нинішнього року навіть зріс в 15 регіонах країни, особливо – в західних і північних областях. За даними Держстату, в Тернопільській та Хмельницькій областях сільгоспвиробництво збільшилася на 7-8%, у Львівській, Чернівецькій, Рівненській і Сумській – на 4-5%, трохи менше – в дев’яти інших. Хоча слід визнати, що падіння виробництва в Полтавській, Черкаській, Харківській та Кіровоградській областях на величину від 18% до 10% не дозволило в цілому країні до кінця листопада вийти на торішній рівень випуску сільгосппродукції. Її індекс за 11 місяців нинішнього року склав 97,2% проти аналогічного періоду 2016 р.

Однак є небезпідставні сподівання, що самопочуття агропромислової галузі надалі буде покращуватися. Адже  капітальні інвестиції в сільське, лісове та рибне господарства за три квартали 2017 року вже зросли на 36,7%, та ще й у харчову промисловість – на 7,5%. За 10 місяців поточного року, за інформацією Мінагрополітики, освоєно близько 41 млрд грн. інвестицій в сільському господарстві та 12,8 млрд грн. – в  харчпромі.

є небезпідставні сподівання, що самопочуття аграрної галузі надалі буде покращуватися

Станом на 1 жовтня по всій Україні виконувалось 417 інвестиційних проектів, з яких 7 – вартістю понад 1 млрд грн., найдорожчий «коштує» 9,6 млрд грн.  При цьому 99 проектів націлені на розвиток скотарства, 79 – потужностей по обробці та зберіганню зернових і технічних культур, 55 – овоче- та фруктосховищ, 53 – свинарства, 25 – птахівництва т.і.

Найбільш активна інвестиційна діяльність ведеться нині у Вінницькій області – за січень-вересень тут вже було освоєно, за даними міністерства, понад 6,5 млрд грн. Однак, на жаль, вимушені констатувати, що головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються поки що власні кошти підприємств. Лише 24% вартості агропроектів покриваються за рахунок зовнішніх джерел фінансування.

Генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація» Павло Коваль

Агентство «Євро-Рейтинг» припускає, що річний показник інвестицій в сільське господарство зараз може сягнути 70 млрд грн., що майже в 4 рази більше, ніж в «довоєнному» 2013 році. В агенції вирахували, що агровиробництво за підсумками 2014-2017 років стало найбільш привабливою галуззю для інвесторів. Середньорічний приріст капітальних інвестиції в сільське господарство за цей період був самим високим в економіці країни – 37,8%.

за підсумками 2014-2017 років агро стало найбільш привабливою галуззю для інвесторів

Звідси і відповідні результати. Україна в нинішньому році знову очолює ряд глобальних аграрних ринків, як виробник, так і як експортер аграрної продукції, наголошує генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація» Павло Коваль. «Більше того, ми в цьому непростому році побили деякі власні рекорди щодо виробництва та експорту продукції. Зокрема, це плодово-ягідна продукція, продукти переробки в галузях рослинництва, органічна продукція, окремі продукти тваринного походження», – каже очільник УАК.

Президент УСПП Анатолій Кінах

Аграрний сектор економіки є своєрідною «візиткою» України та має потужний потенціал до зростання на внутрішньому та зовнішньому ринках, переконаний президент УСПП Анатолій Кінах. Разом з цим, на його думку, потрібно інтегрувати цей сектор, промисловість та інші галузі у високоефективну систему, що матиме достатньо фінансового ресурсу для модернізації та розумні правила гри на інвестиційному полі. Необхідно повернутися до кредитування реального сектору економіки. Адже доступ до фінансових ресурсів – один із вирішальних чинників її розвитку. «Ми отримали позитивну відповідь Кабміну по проведенню спільного засідання і вироблення єдиного рішення в даному питанні. Втім, воно також пролонгується з невідомих причин. Державна підтримка сільськогосподарського виробництва має містити нові інструменти субсидування, адже рівень останнього явно недостатній», – каже президент УСПП.

В певній мірі успіхам галузі дійсно сприяє протекціонізм її інтересів з боку галузевих громадських організацій. Мабуть тому до визначних подій аграрного року щодо консолідації зусиль профільних об’єднань гендиректор УАК Павло Коваль зараховує нещодавнє створення нової громадської спілки «Всеукраїнський аграрний форум». Аргументуючи свою думку тим, що спілка представляє інтереси суб’єктів, на яких перепадає близько 70% виробництва та реалізації аграрної продукції країни. «Перед новою організацією стоять складні завдання налагодження співпраці із європейськими колегами, промоції української аграрної продукції на світових ринках та утвердження позитивного сприйняття у світі всього українського», – каже пан Коваль. 

Зростання рослинництва

Особливі успіхи Україна демонструє в рослинництві. Не дарма на Заході наша країна сприймається в першу чергу як житниця Європи. І дійсно, вже п’ятий рік поспіль ми збираємо більше 60 млн тонн зерна. У 2017 році урожай зернових і зернобобових культур очікується в розмірі близько 62-63 млн тонн. І це незважаючи на несприятливі погодні умови протягом нинішнього сезону. Саме цей результат називають головним досягненням аграріїв у 2017 році більшість опитаних нами експертів.

Україна активно працює над зростанням виробництва зернових. Аграрні компанії інвестують в технології виробництва, зберігання та транспортування зерна, розвивається річковий транспорт, будуються нові портові потужності. Та найголовніше – українське зерно стає все більш конкурентоздатним на міжнародних ринках, вважає президент Української зернової асоціації  Микола Горбачьов. «Проте, залізничний транспорт, який забезпечує 70% перевезення зерна з поля до порту, на жаль, не встигає за тенденцією розвитку, що гальмує зростання галузі», – вимушений визнати фахівець.

Президент УЗА  Микола Горбачьов

Деякий недобір кукурудзи аграріями в нинішньому сезоні частково компенсується збільшенням виробництва жита і зернобобових. Станом на 1 листопада їх уже зібрано, за даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, відповідно на 28% і 42% більше торішнього. Крім того, згідно з інформацією профільного відомства, в нинішньому сезоні різко зросли обсяги виробництва гороху і ріпаку – приблизно в 1,5 і 1,9 рази. Підвищилася і середня врожайність деяких культур, зокрема ріпаку – на 9%, жита – на 7%.

За очікуваними обсягами збору соняшнику в світі Україна в 2017/2018 маркетинговому році виявиться, згідно з грудневим прогнозами американського міністерства сільського господарства USDA, на 1 місці, ячменю – на 3-му, жита – на 4-му, ріпаку – на 6-му, а пшениці, кукурудзи на зерно та бобів сої – на високих 7 місцях (ЄС фігурує в рейтингах єдиним суб’єктом). Наша країна з населенням в 0,5% світової чисельності виробляє 3-6% основних зернових культур та понад 1/4 насіння соняшнику.

Частка України у світовому виробництві деяких сільгоспкультур, %

Пташиний політ

Тваринники в 2017 році теж отримали певні здобутки, що стало неочікуваністю навіть для фахівців. Відзначились представники майже всіх сегментів галузі. Зокрема молочно-товарні комплекси встановлюють рекорди по прибутковості виробництва м’яса та рівню надоїв. «Вперше за часів незалежності України виробництво м’яса великої рогатої худоби стане рентабельним», – відмічає директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко. За попереднім прогнозом науковців цього інституту, внаслідок різкого зростання цін на внутрішньому ринку «яловича» рентабельність у 2017 році може скласти 6,7% проти минулорічного від’ємного показника у 24,8%.

Директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко

Надої молока на 1 корову молочних порід теж зросли. За 12 останніх місяців прибавка до надоїв склала 6%. Станом на 1 листопада нинішнього року молочники вже досягли показника в 5109 кг від 1 корови, яка була в наявності на початок року (за даними Мінагрополітики). У підсумку сільгосппідприємствам вдалося за перші 10 місяців 2017 року виробити молока на 3% більше, ніж за аналогічний період минулого року – 2341 тис. тонн (за підрахунками виконавців проекту ЄБРР «Суспільно-політичний діалог в молочному секторі України»). 

Птахівники за останні 12 місяців збільшили поголів’я свійської птиці на 1% – до 224,4 млн голів станом на 1.11.2017 р., інформує Мінагрополітики. А збір яєць птиці в нинішньому році зріс ще більше – на 3%, за січень-листопад вже отримано 14518 млн штук.

Зростає і виробництво м’яса птиці. За 11 місяців поточного року його виробництво в сільгосппідприємствах, за інформацією проекту ЄБРР зі сприяння ефективному політичному діалогу в м’ясному секторі України, збільшилось на 3%, а в господарствах населення – на 2% (проти аналогічного періоду 2016 р.), тобто до 937,8 тис. тонн та до 155,1 тис. тонн у забійній вазі. За рахунок чого сукупне виробництво м’яса в Україні (курятини, свинини, яловичини т.і.) за неповний 2017 рік підросло на 12 тис. тонн – до 1929,8 тисяч «забійних» тонн.

Приріст виробництва у птахівництві України в 2017 році

Хоча в цілому обсяги виробництва у тваринництві залишаються на рівні минулого року. Цьогоріч офіційний індекс продукції всіх тваринників поки що складає 99,7%, а у сільгосппідприємств навіть трохи зріс за січень-листопад проти минулорічного – до 100,8%. Нема позитивної динаміки і щодо поголів’я корів та свиней. Українське стадо ВРХ станом на 1 листопада зменшились, за інформацією Мінагрополітики, на 20 тис. голів, а свиней – на 65 тисяч (проти показників від 01.11.2016 р.).

Заступник директора «ПроАгро Груп» Марія Колесник

Проте експерти зауважують, що внаслідок скорочення поголів’я закупівельні ціни на м’ясо зростають. Тому корпоративний сектор, приміром, у свинарстві інвестує зараз кошти в молодняк.  І позитивні наслідки неодмінно будуть відчутні в наступному, 2018 році, переконана заступник директора «ПроАгро Груп» Марія Колесник. Та й самі свинарі настроєні оптимістично. Згідно опитування 300 господарств, що провела Асоціація свинарів України, більшість з них мають намір розвивати свій бізнес. Загальну оцінку стану тваринницькій галузі нещодавно публічно надав Максим Мартинюк з Мінагрополітики. На його думку, «в галузі тваринництва відбувається поступове гальмування негативних тенденцій».  

Продовження тут.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.