Володимир Шкляр, СЕО Biotec Group

За підсумками 2017 року Україна стрімко переписує свій минулорічний рекорд з експорту меду і, судячи по динаміці останніх місяців, додає до 57 тис. тонн ще 15-20 тисяч тонн, вийшовши на суму експортної виручки близько $ 130 млн.

за 9 років Україна збільшила свій медовий експорт в 15 разів

Це цілком заслужена перемога: за останні 9 років Україна збільшила свій медовий експорт в 15 разів і динамічно піднімається до верхньої сходинки рейтингу країн-експортерів. Країна досягла в цьому році почесного третього місця, впритул наблизившись до свого головного конкурента на міжнародному ринку – Аргентини.

Замість Китаю

Медовий ривок забезпечили для України кілька вдалих обставин. Наприклад, коли Євросоюз посилив вимоги до якості меду, це відтіснило головним чином багатьох китайських постачальників низькоякісної медової продукції. Завдяки цьому Україна отримала вікно можливостей, і успішно ним скористалася.

вимоги ЄС до меду відтіснили китайських виробників

Крім того, стала рости безмитна квота на мед. До речі, торгове мито в ЄС становить 17,3%. Ще в першій половині 2017 року можна було ввезти в ЄС 5000 т цього продукту на рік, а в жовтні до них додали ще 2500 т/рік терміном на 3 роки.

Крім того, інтерес до меду підігрівається загальносвітовими трендами – здорове харчування, органічні продукти, зниження споживання цукру. Мед і його складові – пилок, віск, перга, маточне молочко, прополіс – все більше використовують виробники харчових продуктів, косметики і ліків.

Пасічники отримали хороші новини і зі Сходу. Бурхливе зростання ринків Азіатсько-Тихоокеанського регіону та збільшення доходів тамтешнього населення щорічно збільшує попит на імпортний мед і медову продукцію.

У бджолярного буму в Україні є і внутрішні причини. Наприклад, стрімкий розвиток сільського господарства в країні, в тому числі збільшення посівів соняшнику, які істотно розширюють медоносну базу.

збільшення посівів соняшнику істотно розширюють медоносну базу

Виробництво меду найдинамічніше розвивається в південних і центральних регіонах за рахунок більш високої продуктивності – і, відповідно, рентабельності. Якщо в північних і західних регіонах середня продуктивність меду в сезон становить близько 50 кг на одну бджолосім’ю, то в деяких південних і центральних доходить до 100 кг і вище. Притому без особливої необхідності в так званій кочівлі.

Зростає число нових бджолярів серед людей, які ніколи раніше цим не займалися, але вирішили спробувати, натхненні успіхами сусідів-бджолярів. Також з’явилися в Україні і промислові пасіки.

Підхід до медового виробництва в таких країнах як США, Австралія, Канада, Аргентина докорінно відрізняється від нашого. Якщо в Україні більше 90% виробників – це пасічники з кількістю від 30 до 80 бджолосімей, то в цих країнах основними виробниками виступають промислові пасіки з кількістю 1-2 тис бджолосімей, а в деяких випадках кількість може досягати 5-10 тис бджолосімей. Промисловий підхід значно знижує собівартість на масштабі і стандартизує якісні показники меду.

Розвиток конкуренції серед українських заготівельників і переробників, щорічна поява нових великих гравців створює додатковий ажіотаж навколо медового бізнесу. Розвивається асортимент і посилюються вимоги до якості кінцевого продукту, демонополізується ринок. Бджолярі можуть продавати мед з усе більш високими цінами.

Міністерство аграрної політики і продовольства України і український офіс FAO проводять серйозну просвітницьку роботу та сприяють об’єднанню бджолярів у кооперативи та їх самостійному виходу на експортні ринки, минаючи посередників.

“Вантажте мед бочками!”, – радить українським виробникам Володимир Шкляр

Медовий бренд

Незважаючи на явні успіхи, Україна використовує свій виробничий потенціал лише на 10-20% у кількісному вираженні, і практично не використовує його в якісному. На мою думку, щоб збільшити продуктивність меду, потрібні наступні кроки:

  1. Необхідно розширювати площі посівів і підвищувати врожайність медоносних рослин за допомогою передових методик аграрного виробництва, співпрацювати з аграрними підприємствами та садівниками з метою запилення посівів і насаджень.
  2. Окремим бджолярам потрібно розвивати промислове бджільництво, нарощувати кількість бджолосімей, об’єднуватися в кластери і кооперативи.
  3. Влада повинна прийняти закони, що забороняють без попередження бджолярів обробляти поля і сади смертоносними для бджіл пестицидами і гербіцидами, а також підпал сухої трави в період медозбору.
  4. Ми практично не використовуємо можливості, які істотно збільшують кінцеву вартість продукту. По-перше, нам потрібна системна зовнішньоекономічна PR стратегія, спрямована на брендування України як постачальника якісної медової продукції. Як мінімум можна просувати унікальні смакові властивості нашого меду, адже поки нас знають як сировинників.
  5. Треба організовувати виробництво широкої лінійки монофлорного меду з високим вмістом пилку переважаючого медоносу, робити спеціальні посіви рослин-медоносів в різних комбінаціях, цікавих з смакової точки зору. Важливо почати виробництво бджолиних субпродуктів і нішевих медових товарів, органічного меду.

Словом, потенціал для зростання валової виручки від реалізації меду величезний. Однак поки Україна виступає лише в якості експортера сировини – продукції з найменшою вартістю і націнкою.

поки ми експортери продукції з найменшою вартістю і націнкою

Покупці українського меду з Європи і США, в основному є трейдерами та переробниками, які використовують український мед для виробництва продукції з високою доданою вартістю та подальшої її реалізації по всьому світу. Весь прибуток залишається у них, і це той шматок світового медового пирога, за який варто боротися.

Володимир Шкляр, СЕО Biotec Group

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.