Двері в нішу: як налагодити експорт конопель, льону та сочевиці

Виробництво нішевої продукції на експорт дозволяє українським фермерам отримати більш високу маржу порівняно з традиційними експортними культурами при стабільно зростаючому попиті. Про це свідчать цифри збільшення виробництва низки нішевих культур в Україні.

Так, наприклад, експорт сочевиці в 2016 (1 тис. тонн) вдвічі збільшився в порівнянні з 2015 роком. При цьому обсяги її виробництва в 2016 році склали 8 тис. тонн, а за підсумками 2017-го вони зросли більш ніж в 2 рази.

У цьому сегменті головною проблемою залишається якість продукту – для обробки (у тому числі якісного сортування насіння) сочевиці необхідне дороге обладнання. Тому ціна на зовнішніх ринках на українську сочевицю на 20-25% нижча, ніж на аналогічний продукт, вирощений в США.

ціна на зовнішніх ринках на українську сочевицю на 20-25% нижча

Приблизно та ж ситуація з вирощуванням і переробкою льону. У 2015 році виробники зібрали понад 60 тис. т цієї культури. Експорт насіння і лляної олії в 2016 році виріс більш ніж у два з половиною рази порівняно з 2015 роком і досяг 8,7 тис. т.

Про перспективність даної культури свідчить постійно зростаючий попит на насіння льону на світових ринках. У 2016 році загальний попит оцінювався на рівні 3 млн т на тлі пропозиції близько 2,6 – 2,8 млн т.

Нарощує оберти в Україні ще одна нішева культура – технічна конопля. Цьому посприяло деяке пом’якшення урядом регулювання вирощування даної культури у 2013 році. Так, чиновники зняли обмеження, які стосувалися розміщення площ посадки та обов’язкової охорони полів співробітниками МВС.

Фермери говорять про більш 50 тис. видів продукції, яка виробляється з технічної коноплі або в яких вона використовується. Проте через недосконале законодавство в Україні використовується тільки насіння конопель і треста. Українські виробники втрачають прибуток через неможливість використовувати суцвіття і листя – її найбільш дорогої частини. Наймасовышими в Україні є виробництво насіння, конопляної олії, волокна й прикорму для риб.

Найбільш масовими в Україні є виробництво насіння, конопляної олії, волокна й прикорму для риб

Словом, сочевиця, льон і коноплі сьогодні у всіх на слуху, але перш ніж виходити з ними на експорт, виробникам потрібно засвоїти кілька нюансів.

Звичайно, найцікавішим з точки зору логістики і ціни є ринок ЄС. Хоча на експорт насіння льону з України тут встановлене експортне мито в розмірі 10%, але в рамках зони вільної торгівлі з ЄС це мито зменшено в 2017 році до 8,2%.

Однак, навіть незважаючи на Асоціацію між Україною та ЄС, доступ на цей ринок дуже непростий. Необхідно пам’ятати, що відповідність європейським стандартам – завдання не з легких.

відповідність європейським стандартам – завдання не з легких

Так наприклад, для експорту насіння льону в ЄС, як, втім, і будь-якого іншого насіння потрібен фітосанітарний контроль в Україні на відсутність карантинних організмів. Вантаж має супроводжуватися оригіналом карантинного сертифіката.

Крім того, має бути відповідність продукту відразу декільком вимогам ЄС. Серед них: моніторинг безпеки товару і процесу його обробки; стандарти гігієни при кожному етапі виробництва продукції і її транспортування; мікробіологічні критерії на основі системи аналізу ризиків; процедури Hazard Analysis and Critical Control Point (HACCP); спеціальна реєстрація виробників кормів.

Як правило, ці вимоги контролюючі органи не перевіряють під час вивезення з України, як в принципі і під час ввезення до ЄС. Однак, європейський бізнес-партнер просто не купить продукцію, поки не переконається, що український постачальник відповідає всім цим умовам і має так званий «технічний файл» (повний пакет документів) з підтвердженням відповідності.

Це тому, що в ЄС діє система контролю One step back control – кожен наступний реалізатор продукції несе відповідальність за проведення перевірки постачальника.

Причому, вище я сказав тільки про обов’язкові вимоги, а в ЄС є ще й добровільні, які стосуються в основному так званих органічних продуктів. Їх виконання дає можливість використовувати логотип «Органічна продукція» в ЄС.

Щоб відповідати цим стандартам, є особливі вимоги до виробництва, обробки, пакування, транспортування та зберігання цієї продукції. Діє цілий перелік дозволених у виробництві органічних компонентів та інгредієнтів. Заборонено використовувати генетично модифіковані організми.

Із-за складності виконання всіх цих стандартів багато українських експортерів вибирають альтернативу – розвивають азійські напрямки, ринки Близького Сходу і Африки. Ціна реалізації продукції там нижче, однак почати роботу з покупцями з цих країн набагато простіше.

багато українських експортерів вибирають альтернативу –  азійські напрямки

Взагалі, в якості першого кроку перед виходом на зовнішні ринки, і особливо на ринок ЄС, я рекомендую детально вивчити вимоги до продукції та стандарти якості. Потрібно аналізувати не лише законодавства, але і спілкуватися з основними гравцями на ринку, а також з профільними асоціаціями. Саме під час такого спілкування у виробника буде можливість отримати повну картину про те, чи готовий він і його продукція для експорту на той чи інший ринок.

Денис Шендрик, керівник митної практики PwC Україна

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.