Що таке бізнес-туризм? Просто. Це коли ти приїжджаєш в країну як турист, а наступного разу вже з планами побудувати там бізнес. Так вийшло у Йохана і Лариси Боден, коли вони в 2015 році прилетіли до В’єтнаму. Подружжю вистачило кількох секунд, щоб оцінити тропічну країну як дуже перспективний ринок.

У 2017 році вони повернулися у В’єтнам вже як не туристи, а як бізнесмени. Зараз Бодени тут керують власним виробництвом різного роду напоїв.

Бодену не вперше міняти декорації за вікном свого офісу. У 1993 році він разом зі своїм партнером Карлом Стуреном прилетів з Естонії в Україну, а в Прибалтику перед цим перебрався з рідної Швеції.

В Україні Боден став одним з перших інвесторів в економіку пострадянської республіки. Разом з партнерами він створив компанію «Чумак», яка не тільки стала найбільшим підприємством галузі, але і першовідкривачем кетчупу для українців. До появи «Чумака» такої товарної позиції в Україні офіційно не існувало.

У 2008 році 70% акцій «Чумак» купила інвестиційна компанія Dragon Capital, а партнери вже зайнялися своїми приватними бізнесами. Але і на «вільних хлібах» Боден не перестав бути піонером. Він один з перших, хто став вирощувати в Україні мікрогрін, потім зайнявся на вітроенергетичними системами, а ще пізніше привіз на Херсонщину майже екзотичну спаржу.

AgroDay поговорив з нинішніми діловими партнерами Бодена, познайомився з дружиною підприємця Ларисою і дізнався про нинішні плани шведа, який колись підкорив Україну і українку.

Свіжий початок

Нове життя для засновника компанії “Чумак “, почалася відразу після її продажу. Тоді, десять років тому на свій день народження Боден привіз з Європи схожі на великі білі олівці паростки. Аспарагус в Україні тоді мало хто знав. Точніше, слово «спаржа» було знайомим, але більше через свою схожість з назвою спаржевої квасолі, що зовсім не одне і те ж. Культура для України – як кажуть аграрії, традиційно забута. Зате в Європі аспарагусом нікого не здивуєш, але це і один з улюблених продуктів європейців. Йохан – не виняток.

«Північна Європа дуже любить білий аспарагус, а південна – зелений, – розповідає Лариса. – Спаржа – улюблений продукт Йохана навесні. Вона з’являється раніше інших. Крім того, мій чоловік дуже любить готувати».

Щоб удома кухня стала по-справжньому європейською, подружжя завезли в Любимівку в багажнику машини 1000 кущів розсади і посадили на присадибній ділянці. Новий продукт сподобався не тільки їм.

«У Києві та Україні тоді жило досить багато іноземців, і коли вони дізналися, що ми вирощуємо, стали просити Йохана передати їм кілограм-другий, – продовжує Лариса. – Серед бажаючих був і наш близький друг, власник кількох ресторанів, який сказав, що для них це буде чудовим доповненням до меню».

Йохан і Лариса Боден на своїй плантації аспарагуса в Любимівці

І тоді подружжя вирішили розширити хобі до бізнесу. Йохану не звикати освоювати нові ринки. До того часу він разом зі своїм партнером Карлом Стуреном вже заснував компанію «Чумак» – нині один з найбільших в Україні виробників кетчупів, майонезу, соку, консервованих овочів і макаронів.

Під аспарагус Бодени взяли в оренду ще 20 соток. Все, що вирощували, продавали поки тільки ресторанам. Херсонську спаржу можно було знайти у таких рестораціях як «SanTori», «Козак Мамай», «Борошно» та «Майамі Блюз».

З кожним роком число споживачів зростало, і подружжя вирішили виходити на торговельні мережі – так з’явилася компанія «Агро-Фокус». Але для масштабного розширення Боденам були потрібні нові площі і нові партнери.

Спаржа – улюблений продукт Йохана навесні

Грант у грунт

Нові партнери не забарились. Одним з них став Костянтин Сосна, який у 2014 році вирощував полуниці в тому ж Каховському районі, де і Бодени свою спаржу. Ринок полуниці в той час вже був досить насичений, і Сосна шукав нові ніші. Знайомство з сусідами виявилося як не можна більш до речі.

Новий партнер віддав свої “полуничні” 10 га під нову справу і влився в компанію «Агро-Фокус». Це стало освіжаючим моментом не тільки для бізнесу Сосни, але і для сівозміни на полях. Заміщення полуниці аспарагусом відбувалося поступово, з року в рік.

Головним консультантом підприємства з вирощування спаржі став Йохан. Спочатку йому допомагали фахівці з Німеччини та Голландії. Наприклад, Ханс ван ден Гур, директор з продажу розплідника deKemp. Звідти ж приїхали в Любимівку сорти білого і зеленого аспарагуса.

А в 2017-му вже Сосна вирушив до Німеччини вивчати вирощування спаржі. Українці побували напевно на найпотужнішому в цій країні спаржевому господарстві «Winkelmann», де спаржа росте на більш ніж 2 тис га.

Костянтин Сосна, Ханс ван ден Гур і Лариса Боден – партнери по спаржевому бізнесу

У «Агро-Фокуса» площі скромніше. Стартували з 2,5 га і вже через рік подвоїли банк. Сьогодні в компанії 18 га і ще стільки ж компанія планує додати в 2018-м.

У 2017 році, за словами Сосни, вони зібрали 20 т аспарагуса, і майбутньої навесні планує збільшити продуктивність на 35-40% – до 30 т.

Природна продуктивність спаржі з кожним роком зростає. У перший вона дає 1 т/га, у другий – 2 т/га, в третій – 4 т/га, а п’ятий – 5-7 т/га. А потім за зменшенням приблизно в тій же динаміці. Термін плідного життя цієї культури – 8 років.

аспарагус може озолотити аграрія

За цей час аспарагус може буквально озолотити аграрія. Незважаючи на те, що початкові вкладення в цей бізнес досить високі – від $ 3000 на гектар, спаржа – культура високомаржинальна, розповідає Юрій Марчук, власник господарства «Садовод» в Черкаській області. Навіть при початковій врожайності 2 т/га і відпускною ціною 135-180 грн/кг вона приносить більше $13 000.

Незважаючи на те, що початкові вкладення в цей бізнес досить високі – від $ 3000 на гектар, спаржа – культура високомаржинальна

Відпускна ціна «Агро-Фокуса» – 165 грн/кг. На полиці в супермаркеті вартість складає 99 грн за 500-граммовую упаковку зеленої спаржі і 124 грн – білою. Перш ніж почати завалити українські ресторани і супермаркети спаржею під торговою маркою «Gourmet з Любимівки» партнерам довелося істотно вкластися у виробництво.

Спочатку придбали німецький грядоутворювач, потім – словенський мульчер та лінію по обробці спаржі. Розсада обійшлася в 40 євроцентів за кущ, причому таких кущів потрібно близько 24 тис сажанців на гектар.

Інвестувати в господарство підприємцям допоміг грант українсько-канадського проекту UHBDP по темі «Вирощування спаржі». На ці гроші було куплено новий трактор і холодильна установка.

Ідея, під яку дали грант, – не тільки в новизні спаржі для України, але і у особливій місії проекту – організувати якомога більше охочих вирощувати спаржу. Не кожному по кишені придбати лінію переробки під 100 тис євро. Тому вирішено було об’єднати багато маленьких фермерів з 0,5 га, 1 або 1,5 га, надавати їм розсаду, техніку і консультації.

«Маленькі господарства в радіусі 10 км привозять до нас товар, ми його опрацьовуємо, фасуємо і продаємо, – розповідає Сосна. – Тобто ми створюємо такий packinghouse. За рахунок цього ми плануємо збільшити обсяги продажів».

Біла магія

Плани Лариси, Йохана і Костянтина в найближчі роки збільшити банк під спаржею до 50 га. «На ринку ми зараз номер один за якістю», – запевняє Сосна, додаючи, що найближчий конкурент «Агро-Фокуса» дає їм фору тільки за обсягами.

«Крім того у нас є білий аспарагус, що конкуренти не вирощують, – продовжує Сосна. – у них тільки зелений. А в цьому році ми тестували на ресторанах і в наступному поставимо на ринок фіолетовий аспарагус».

у нас є білий аспарагус, який конкуренти не вирощують

В 2017-м «Агро-Фокус» спробував піти від ресторанів і наблизитися до супермаркетів. Основні клієнти – це «Метро», «Сільпо», «GoodWine», «Billa». Для свіжості поставки компанія дотримується холодного ланцюжка виробництва. Аспарагус протягом 30 хвилин після збору відправляється в три 40-футових кулера, а звідти – в авторефрижератори.

На зовнішній ринок вирушать 30 % обсягу врожаю і тільки білий аспарагус

В наступному сезоні Бодени і Ко планують вийти на експорт – перший контракт з польськими партнерами у процесі підписання. На зовнішній ринок вирушать 30 % обсягу врожаю і тільки білий аспарагус. На внутрішньому ринку попит також росте  –  у цьому році на 15%.

Якщо зелену спаржу можна їсти сирою, в салаті, то з білої готують перші і другі страви. За поживними якостями і складом вони ідентичні, а за смаком відрізняються як батат і картопля. Йохан і Лариса на різних виставках власноруч демонструють як готувати аспарагус.

Йохан і Лариса на різних виставках власноруч демонструють як готувати аспарагус

Біла спаржа складається з волокон, і якщо її, наприклад погано почистити, то потім важко пережовувати. Варити аспарагус також треба правильно – стоячи, у пучку, в спеціальній каструльці. Кінчики варяться швидше, ніж нижня частина. Але в домашніх умовах можна використати і звичайний посуд.

український клімат і грунт визнали одними з кращих для вирощування аспарагуса

Любителі спаржі відзначають, що вирощена в Україні вона смачніша імпортної, яка, до того ж, і дорожче. Пояснюється це просто: імпорт їде на прилавок два тижні, а вітчизняний там з’являється відразу з поля. До того ж український клімат і грунт визнають одними з кращих для вирощування аспарагуса  в Європі. Аналіз грунту «Агро-Фокусу» робила голландська лабораторія. Там же, у двох компаній із Нідерландів  – у Limgroup та у deKemp – херсонські виробники купують саджанці спаржи.

Спаржа – самий ранній овоч, який з’являється віднем на відкритому грунті

«Агро-Фокус» висаджує близько восьми сортів спаржи. Серед них є ранні, середні і пізні по періоду зрілості. «Брали відразу великий асортимент з тим прицілом, щоб подивитися, які сорти більше сподобаються споживачеві», – пояснює Сосна.

Зараз компанія намагається урізноманітнити і упаковку. Приміром, у листопаді вона запустила нову лінію, яка дозволить робити дрібну фасовку спаржи у формі снеків, на зразок міні-моркви babycarrots.

Запас міцності

Спаржа – сезонний бізнес, її прибирають з весни до літа. На цей період «Агро-Фокус» наймає до 30 осіб, а взагалі в компанії працюють лише п’ятеро, включаючи Ларису. «Всі рішення ми приймаємо разом, незважаючи на те, що вона знаходиться на іншому боці земної кулі, – підкреслює Сосна. – Це анітрохи не ускладнюють нашу комунікацію – є скайп, вайбер, телефон, пошта. І вона регулярно приїжджає, коли ми складаємо плани».

Любителі спаржі відзначають, що вирощена в Україні вона смачніша імпортної, яка, до того ж, і дорожче

А планувати партнерам є що: ринок спаржі неухильно зростатиме, прогнозують експерти. Хоча багато хто, хто збирається заходити на нього, не бачать всієї картини, з чим їм доведеться зіткнутися, уточнюють фахівці.

Крім купівлі спецтехніки, спеціально збудованої під вирощування спаржі, прийдеться довго чекати появи першого товарного врожаю і, нарешті, неофіти узнають складність маркетингу аспарагуса. Знехтувати цими правилами неможливо. Наприклад, для спаржі дуже важливий товарний вигляд. І тут враховуються всі параметри рослини: діаметр, довжина, кривизна – всього близько 18 критеріїв.

«Потрібно мати запас міцності, щоб дожити до першого врожаю і перших грошей», – говорить Сосна.

Йохану і Ларисі цієї міцності не займати. У їхньому активі кілька різних бізнесів. Так, подружжя стало акціонерами компанії WindKraft Ukraine, яка займається продажем і установкою промислових вітрогенераторів.

Одночасно, Лариса розвиває підприємство по створенню килимів відомого шведського бренду VandraRugs AB. Обладнання на ньому з Швеції, сировина – вовна, бавовна і льон – з Нової Зеландії. Великі і маленькі килими створюють місцеві ткалі за індивідуальними ескізами.

Не дивно, що для любителів відкривати світові бренди кордони України стали затісними. «Мій чоловік прожив 25 років в Україні, і вірив у те, що тут може щось змінитися, і ми будемо багаті і щасливі, – говорить Лариса. – Але як бачите 25 років пройшло, і поки ми не багаті, але щасливі так це точно».

Доброго ранку, В’єтнам

В’єтнам Бодени відкрили для себе абсолютно випадково: два роки тому їх запросили туди відпочити друзі. «Ми були приємно здивовані країною – починаючи від аеропорту та доріг, достатку імпортних продуктів і закінчуючи людьми, їх ставленням, – розповідає Лариса. – Коли прилітаєш в Україну, усюди відчуваєш смуток і апатію, у В’єтнамі в будь-який час дня і ночі – піднесена атмосфера, всюди жвава торгівля, всі посміхаються, всі щасливі. Чи то у них релігія така, чи просто бажання щось поміняти в своєму житті».

В’єтнам перетворюється на ще одного азіатського економічного гіганта. Хошімін (Сайгон)

За рівнем можливостей Лариса порівнює В’єтнам з Україною 1994 року. Там сьогодні стабільно зростаюча економіка і ринок, насичений імпортними продуктами. У ньому є величезна ніша для власного виробництва – як для локального споживача, так і на експорт. Окрім цього, зі слів Лариси, у В’єтнамі стабільний інвестиційний клімат. Тобто, дуже багато причин почати бізнес саме тут.

«Тому має сенс спробувати ще раз, – впевнена Лариса. – Вік нам ще дозволяє ризикнути і побудувати все з нуля».

В’єтнам Бодени відкрили для себе абсолютно випадково

Зараз Йохан зайнятий будівництвом виробництва напоїв у Хошиміні, колишньому Сайгоні. Епіцентр однієї з найстрашніших воєн – тепер перспективний бізнес-сіті, в якому ростуть не тільки хмарочоси, але і тренд напоїв у невеликих упаковках.

Йохан і Лариса взялися за будівництво підприємства з виробництва напоїв у Хошиміні, колишньому Сайгоні

Влаштувавши дітей в міжнародну школу, де Бодени-молодші на різних фестивалях представляють Україну, інтернаціональна пара поринула у в’єтнамське життя.

Запуск в’єтнамського підприємства запланований на наступний рік. Але і про свою українську землю – в прямому і переносному сенсі – Бодени не забувають.

 Бо українці.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.