Вже два роки аграрій вирощує городину у створеній власними силами аеропонній системі. Замість ґрунту на таких плантаціях — мінеральна вата, замість води — спеціальний аерозоль з поживними речовинами, який впорскується в спеціальний колектор з коренем рослини. Неймовірно.

AgroDay зустрівся з аеропонних справ майстром і дізнався, як вибудувати такий повітряний бізнес, щоб він не став повітряним палацем.

Кольор перемоги

У господарстві в Броварському районі ростуть підвішені в повітрі салат, базилік і рукола. Теплиці пронизують фіолетові та рожеві вогні. Проте і ця краса у сірий листопадовий вечір — не для краси. Це один із елементів технології.

Напрямок бізнесу Цирулю допоміг обрати інтернет та інтерес майбутнього аграрія до інноваційних технологій вирощування рослин — аеропоніки та гідропоніки. Тим більше, що цей ринок був майже безконкурентним. В Україні в промислових масштабах нічого схожого не було, та й зараз практично немає.

Почав свій незвичайний бізнес Цируль з такого ж незвичайного експерименту. Влітку 2015-го в місцевому «Епіцентрі» він купив звичайну пластикову трубу для каналізації, корито, насос та розпилювач для поливу. Просвердлив в трубі отвори. У мінеральну вату висадив насіння руколи і базиліка. Коли рослини підросли, пересадив їх в трубу, всередині якої розташував розпилювач.

«Дивлюся – росте. Через місяць-півтора вже зібрав перший урожай»

«Дивлюся – росте. Через місяць-півтора вже зібрав перший урожай», – розповідає засновник компанії Green Garden Group (GGG), де тепер щомісяця збирають 5 тон аеропонного салату, майже тонну базиліка і руколи.

Так, у нашому тексті цей процес умістився в один абзац, але насправді все було набагато довше. Пройшло не менше року, аніж Цируль шляхом спроб та помилок створив власну аеропонну систему вирощування зелені і фруктів.

Після першого успішного експерименту з епіцентрівською трубою він розщедрився відразу на п’ятдесят таких же труб, замовив теплицю на 300 кв м, а в жовтні 2015 го почав велике будівництво. І під кінець року був побудований комплекс з трьома теплицями по 500 кв м, офісом, котельною, відділом упаковки і побутовими кімнатами.


Проте допомогли не тільки власні спостереження. Окрім них, новатор уважно вивчав досвід інших розробників з усього світу. Наприклад, з теорією Цирулю допомогла книга засновника французької компанії GHE (General Hydroponics) Лоуренса Брука, яка і зараз поставляє йому поживні суміші для аерозолів. «Методу аеропоніки більше 30 років, а гідропоніці і того більше, – розмірковує він. – Цибулина в баночці з водою – це і є перший принцип гідропоніки. Ніхто нічого нового не винайшов. Я просто навів метод до більш менш промислового масштабу».

В технології аеропоніки немає якогось глобального ноу-хау, вважає експерт зі створення тепличних комплексів Олег Кисельов. Конструктивно тут все досить просто, і кожен створює і монтує обладнання для цього в залежності від обставин.

«Головне, як ти організуєш цикл поливу рослин — і в цьому у кожного своє ноу-хау, — говорить він. — Потрібно знати скільки необхідно рослині поживних речовин і коли їх подавати, скільки потрібно світла і вуглекислого газу, яка має бути вологість і температура, в залежності від регіону, в якому розташований цей комплекс».

Рівень технологій, які застосовує GGG, Кисельов оцінює високо та вважає, що вони не поступаються європейським. Свідчення цьому чимало зламаних труб, які показують, що компанія постійно удосконалює свою систему аеропоніки і тримає руку на пульсі технологій.

Цируль запрошує кореспондентів AgroDay у свою теплицю з салатом. Кілька сортів ростуть в синіх і білих п’ятигранних колекторах. Це спільна розробка з інженерами компанії «Укрхімпласт», яка їх і відливає. У них важлива не тільки форма, але і колір, і товщина.

Цю трубу можна використовувати як горизонтально, так і вертикально. Причому при вертикальному засадженні використовуються вже всі п’ять граней, а при горизонтальній — дві. Це універсальна деталь: у ній може зростати і салат, і рукола з базиліком. У ній також прекрасно розвиваються помідори, огірки і навіть малина з полуницею.

«Для того, щоб ця труба стала саме такою, ми фактично викинули на звалище обладнання на $ 10 тис, — розповідає Цируль. — Для кожного етапу експерименту треба було відливати прес-форму, підбирати відтінки. Чорну зробиш – влітку буде притягувати тепло, надто біла пропустить ультрафіолет, який пошкодить коріння».

 

Земля і повітря

Воду для приготування живильного розчина GGG бере зі свердловини. Перед використанням вона відстоюється і нагрівається. У теплицях встановлений постійний температурний та світловий режим. Тут є і звичайні фіто-лампи, але є і спеціальні джерела світла. Вартість останніх досягає $200. Ліхтарі, що створюють у теплиці цілком сюрреалістичну атмосферу, відтворюють рівно ту частину сонячного світла, яка потрібна для фотосинтезу. Світлом, поливом, вентиляцією та обігрівом керує спеціальна комп’ютерна програма.

Світлом, поливом, вентиляцією та обігрівом керує спеціальна комп’ютерна програма

Столи з фіолетово-рожевим освітленням та кубиками мінеральної вати на них — це інкубатор для насіння, з якого через 10-15 днів з’являються сходи. Вони ростуть в живильному розчині, що складається з 3-4 компонентів. Ним же обприскується коріння дорослих рослин, після того як їх помістять в стаканчики в трубі.

Мінеральну вату GGG купує в Білорусі, а у Франції – добрива. Хоча адепти аеропоніки поживні препарати воліють так не називати – щоб не було асоціації з міндобривами, які використовують землероби для боротьби з паразитами і хворобами. У аеропоніці ні паразитів, ні хвороб просто немає. Тому і немає шкідливої для людини хімії.

«Всі проблеми наших рослин — із землі, — висловлює парадоксальну для багатьох аграріїв думку Цируль і додає: Її обробляють десятки разів, щоб убити шкідників. У нас, як тільки насіння пустило паросток — воно крім сонця нічого не бачить. Ми більше його абсолютно нічим не обробляємо, просто живимо кореневу систему».

У аеропоніці ні паразитів, ні хвороб просто немає. Тому і немає шкідливої для людини хімії

Рослини, вирощені на аеропоніці, відрізняються від тих, що зійшли на відкритому ґрунті. І запах, і смак ніби більш насичені і рафіновані. А вже зі звичайними тепличними овочами та фруктами взагалі не порівняти.

Садівниця GGG Тетяна Бондар

«У магазин приходиш, базилік звичайний береш — так треба в самий ніс той кульочок запихнути, вибачте мене, щоб почути аромат. А тут ти так проходиш просто повз колони, і воно відчувається», — ділиться враженнями садівниця GGG Тетяна Бондар.
І справді, коли приносиш пару пучків аеропонного базиліка в квартиру, вона вся наповнюється його ароматом. А що говорити вже про величезну теплицю, в якій 16 000 комірок із зеленню. Робочий тиждень Бондар і ще трьох її напарниць саме тут і починається — з нарізки мінвати невеликими кубиками і висіву в них насіння.

«Робляться дірочки — на руколу 5 дірочок, на базилік 3 дірочки. На кожну дірочку по 3-5 насіння. Насіння дрібне, як мак», – розповідає Бондар.
Спочатку Цируль і компанія користувалися звичайними насінням для посадки в грунт, з яких проростало близько 50-60% насінин. Потім в GGG перейшли на професійний посівний матеріал для аеропоніки від голландських компаній Enza Zaden і Rijk Zwaan. У них проростає 98% насінин.

Правда, вартість і насіння, і поживних речовин, призначених виключно для аеропоніки, значно вище землеробських аналогів. Однак, витрати і втрати тут істотно менше. Розчин в системі циркулює — непоглинена корінням його частка повертається на нову ротацію.

На 500 квадратних метрів теплиці, засаджених салатом, йде всього один кубометр води за три доби. При цьому вартість розчинених в ньому поживних речовин становить 1 000 грн. При вирощуванні салату на відкритому ґрунті води для поливу треба значно більше, плюс витрати на техніку.

До того ж в аеропоніці набагато більш щільне засадження, ніж на полі. На одному квадратному метрі теплиці поміщаються шість ярусів з салатом, а значить і з них знімають і більший обсяг врожаю.

Песто з соком

Жовті труби з “Епіцентру” й досі стоять у віддаленій частині однієї з теплиць. Свого часу їхній круглий переріз не влаштував Цируля: стаканчики ставали в такі труби не щільно, губився живильний розчин. А ось у колектор стакан стає як влитий — економія рідини зросла на 25-30%. Але і від старих труб, з яких все починалося, компанія не відмовляється. Продукція на них хоча і менш рентабельна, але навіть з ними працювати дуже вигідно, запевняє власник компанії.


Маржинальність цього бізнесу зараз дуже висока, відзначає він. Окупність проекту сягає близько двох років. Для мінімального старту потрібно інвестувати $700 000 на 2000 кв м комплексу з трьома теплицями як у GGG. Виходить, що в рік він приносить $350 000. «Ми сьогодні намагаємося збільшувати і цей результат», — говорить власник.

Маржинальність цього бізнесу зараз дуже висока

Урожайність GGG підвищує, наприклад, за допомогою застосування більш досконалих розпилювачів, установки додаткових ламп. Це працює — на початку бізнесу салат ріс 45 днів, тепер 30. В середньому у нас зелень дозріває вдвічі швидше, ніж на відкритому ґрунті. Для порівняння: на чорноземі від посадки до збору врожаю руколи проходить близько 60 днів.

На ріллі можна регулювати вологість лише при її нестачі, але не коли багато дощів. Що тоді робити з культурами, які не люблять надлишку вологи і тепла? Наприклад, салат прекрасно росте при 12 градусах. У цьому перевага теплиці — тут і взимку, і влітку система створює оптимальний клімат — без спеки спеки, ні холоду.

Базилік аеропонщики із GGG також зрізують раніше, ніж ті, хто вирощує його в ґрунті. Не чекають, поки він зацвіте і набере більше ваги, а як тільки випустив третій-четвертий листок і досяг 25 см. Молодий базилік в ціні, і продається поштучно, а не на вагу.

Сьогодні є кілька ресторанів категорії лакшері, які купують у GGG зелень. Їх частка до 10%. Решта йде в торгові мережі – “Фуршет Гурман” і “Мегамаркет”.

Влітку, щоб уникнути втрат через зниження цін на овочі, GGG, як каже Цируль, працює «на себе». Засаджує більше базиліка, щоб його заморозити в вакуумних упаковках, а продати, починаючи з осені — в високий сезон. Також компанія розморожує його для того, щоб зробити соус песто – ексклюзивний продукт GGG.

Залежно від рецепта, він вміщує 100% базиліка або змішується з руколою і горіхами. Упаковується соус в фірмову банку зі штрихкодом, але без консервантів. Термін його придатності 14 днів.

«Зараз працюємо над тим, щоб поставляти його в «Лавку традицій», але у них умова: термін придатності – мінімум 1 місяць, — розповідає Цируль. — Тому зараз фахівці розробляють рецептуру з натуральним консервантом, яку ми тестуємо».

Також в цьому році GGG почне тиснути концентрований сік з базиліка. 100 г цього концентрату на 1 л води дає смачний і корисний низькокалорійний базиліковий напій, який особливо цінують ті, хто займається фітнесом. Куди подіти макуху, Цируль вже вирішив: його готова забирати компанія, яка виробляє комбікорм для акваріумних рибок.

Зелене світло

«У наступному році я ні на котли, ні на лампи витрачатися вже не буду, фінансово буде набагато легше», — планує Цируль. Звичайні щомісячні витрати влітку (заробітна плата, вода, розчин, насіння) на теплицю 500 кв м становлять 35 тис грн. У зимовий період – 80 тис грн.

За місяць кожна труба теплиці пропускає один урожай. Є салат, який росте довше, наприклад, «Ромен», «Лолло Росса», «Лолло Біонда», «Фризе». В середньому, відпускна ціна одного пучка салату у GGG – 15 грн, в магазині він коштуватиме 20-22 грн.

На жаль, чи на радість Цируля взимку ні базилік, ні руколу в Україні практично ніхто не вирощує. За його словами, країна споживає дуже мало цих культур. Співвітчизники звикли до рідних кропу і петрушці. Лідери по споживанню базиліка і руколи — Великобританія та США, за ними Іспанія і Німеччина, п’ята — Туреччина.

Однак споживання салату в Україні з 2010-го повільно, але вірно росте на 10-25% щорічно. Тому і ринок буде рости, прогнозують експерти. На відкритому ґрунті і в міні-теплицях дуже багато садять і руколи, і базиліка, і салатної групи, особливо Тернопільська, Херсонська, Миколаївська, Одеська області. У Польщі тепличний бум почався три роки тому. В Україні він очікується в 2019-2020 роках, прогнозує Цируль.

Тепличний бум в Україні очікується в 2019-2020 роках

Перспективним напрямком для України вважає аеропоніку і Кисельов. Вона може розвиватися без родючих земель, більш ефективно використовувати площі при мінімальних витратах людських ресурсів і ручної праці, оскільки ці системи автоматизовані. І основна перевага – це цілорічне виробництво свіжої зелені.
GGG в цьому процесі Кисельов відводить передову роль.

«Вони не зациклюються тільки на власному виробництві, а пропонують варіанти для приватних господарств, ресторанів, – розповідає він. – Є мережа ресторанів, яка зацікавилися і готова у себе поставити це обладнання».

Опилення ринку

Свої потенційним партнерам Цируль пропонує співпрацю по франчайзингу. Зараз один такий проект на три теплиці реалізований в Нових Петрівцях. Зараз готується великий контракт з підприємцями з Катару. Вони купили 20 га на кордоні Київської та Житомирської області і хочуть налагодити на них аеропонне вирощування зелені і ягід. Це буде комплекс з 7 теплиць.

Одна теплиця на 500 кв м під ключ обійдеться бажаючим почати такий бізнес в $ 150 тис. У франшизи є ще дві умови. Все насіння, препарати і мінвату надає партнеру тільки GGG. Вона ж і купує всю вирощену продукцію за ціною власної реалізації на момент відвантаження. В кінці місяця користувач франшизи платить компанії роялті 8%.

«При таких умовах ми один одному не конкуренти, – пояснює Цируль. – І наша компанія, володіючи великими обсягами, стає фактично монополістом. І ми будемо знати, що наша технологія, наше ноу-хау використовується правильно».
У GGG є хороші перспективи, по-перше тому, що у них вже є готові рішення, які можна поширювати, вважає Кисельов. Комплекс з 7 теплиць можна побудувати під ключ, готовий до виробництва – всього за півроку.

Є звичайно проблеми влітку, додає експерт, коли з’являється конкуруюча продукція, вирощена на землі, але якщо правильно маневрувати, вибудувати логічний алгоритм то це допоможе збалансувати виручку у низький сезон.

«Ми дуже гнучкі в плані вирощування, — підтверджує ці слова власник GGG. — Більш мобільні, ніж хлібороби. За місяць можемо змінити всю картину, на відміну від відкритого ґрунту, де взимку в теплицях невигідно вирощувати, бо дуже багато коштів піде на опалення».

У вертикальних трубах теплиці Цируль зростає малина і ожина, на Новий рік зацвітає полуниця. Напроти – дозрівають огірки і помідори, чебрець і розмарин. Поки це все для себе, експериментально, але їм ніщо не завадить вийти на рекорди зелені. А базиліку і салату – перейти на оптові обсяги.

«Коли буде у мене теплиць 50, я піду на опт, – мріє Цируль. – Опт починається з 50 т зелені в місяць. Ми поки таку кількість не виробляємо. Ну і, знову-таки, коли ринок буде трохи зайнятий в магазинах, в ресторанах, тоді можна подумати про опт».

Автор: Дмитро Громов, фото – Сергій Незнамов

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.