Продовження огляду. Попередню частину (третю) читайте тут

Зерновий шлях: рекордні поставки

Аналітик компанії «УкрАгроКонсалт» Марина Сич

Саме завдяки зерновим культурам в нинішньому році Україна змогла рекордно збільшити об’єми експорту продовольства до багатьох країн Азії, Африки, Америки, Австралії та Океанії. Про досягнення експортерів та особливості постачання на закордонні ринки вітчизняних зернових, розповідає аналітик компанії «УкрАгроКонсалт» Марина Сич. Однією з головних особливостей сезону 2017/18, на думку аналітика, стали рекордні відвантаження із України ячменю до Китаю. За підсумками перших чотирьох місяців нинішнього сезону вітчизняним експортерам вдалось завезти на ринок Піднебесної біля 790 тис. тонн цієї культури, що в 2,5 разів перевищує обсяг поставок за весь минулий сезон. «Таке зростання закупівель українського ячменю Китаєм пов’язане в першу чергу зі скороченням його виробництва в Австралії, яка була основним постачальником цих зернових на китайський ринок в попередні роки», – пояснює пані Сич.

Україна зайняла місце Австралії на китайскому ринку

В нинішньому сезоні також відновився експорт українського ячменю в Іран та Катар. Від початку сезону цим країнам вже продано відповідно 130 тис. тонн та 95 тис. тонн зерна. Останній раз вітчизняний ячмінь постачався в подібних обсягах до Ірану в 2014/15 маркетинговому році, а в Катар – в далекому 2008/09 МР.

В перші місяці нинішнього сезону імпортери демонструють підвищений інтерес і до української кукурудзи. Зокрема, все більше запитів на закупівлю українських товарів з боку Туреччини та Шрі-Ланки. Приміром, до останньої Україна вже відвантажила більше 40 тис. тонн такої продукції проти 7-12 тис. тонн за підсумками минулих років.

З листопада активізувався попит імпортерів на кукурудзу нового врожаю, констатує аналітик. Зацікавився цією культурою і Китай. За інформацією «УкрАгроКонсалт» (з посиланням на дані учасників ринку), на листопад місяць було заплановано до відвантаження близько 300 тис. тонн української кукурудзи на китайський ринок. Разом з тим попит на цю зернову з боку ключових її імпортерів – ЄС та Єгипту – поки що досить слабкий, експорт за магістральними напрямками в перші два місяці нового сезону, зі слів пані Сич, навіть скоротився.

В багатьох країнах активізувався попит в нинішньому сезоні на українську пшеницю. За липень-жовтень 2017 року Індонезія, наприклад, імпортувала її 1,35 млн тонн, проти 1,61 млн тонн за весь минулий сезон. На цю країну зараз перепадає 17% всіх поставок вітчизняної пшениці, пояснює аналітик. Єгипет та Туніс теж збільшили споживання цієї зернової з України – відповідно на 20% та на 23% в порівнянні з показниками за аналогічний період минулого року. А Туреччина за вказані 4 місяці вже ввезла в 10 разів більше пшениці, ніж за той же період минулого року і майже стільки, як за весь 2016/17 сезон (230 тис тонн).

Високий попит на українську пшеницю фіксується також з боку екзотичних країн

Високий попит на українську пшеницю фіксується також з боку екзотичних країн. До Мавританії її вже експортовано на 47% більше, ніж за весь минулий сезон, а поставки в Мексику встигли перевершити минулорічний показник на 57%. Відновила імпорт нашої пшениці в нинішньому сезоні Південна Африка, інформує «УкрАгроКонсалт».

Африка: сафарі за $10 млрд

Навіть з нинішнім асортиментом продовольчого експорту валютну виручку, приміром, в Африці, на думку Артема Гудкова із PanAfrican Trading Alliance, можна збільшити приблизно на $10 млрд. Адже загальний обсяг імпорту країн цього континенту становить не менше $700 млрд і в середньому збільшуються щороку мінімум на $3,5 млрд, а частка України в африканському імпорті складає лише 0,5%. До того ж, сьогодні 80% експорту українського продовольства в Африку споживають всього 5 країн (Єгипет, Туніс, Лівія, Марокко та Алжир), де проживає лише 15% населення Африки, пояснює директор підприємства.

українським виробникам треба об’єднуватися і заходити в країни Африки

Якщо серйозно зайнятися постачанням товарів з доданою вартістю, то український експорт продовольства на африканському напрямку можна збільшити в кілька разів, вважає він. «Якщо ми не хочемо назавжди залишитися сировинною країною, вирощуючи пшеницю і соняшник для всього світу, то українським виробникам треба об’єднуватися і заходити в країни Африки, як би страшно не було», – запевняє пан Гудков.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.