Продовження огляду. Попередню частину (першу) читайте тут

Якщо говорити про окремі країни, то рейтинг найбільш динамічних споживачів українського продовольства в регіоні А4 очолюють Індія, Туреччина, Єгипет, Іран та Ізраїль. Сукупне зростання експорту до цих п’яти країн за 9 місяців, за даними Держстату, досягло $1,14 млрд.

Суттєво збільшилось постачання і в інші 25 країн, що потрапили до нашого «Рейтингу…» – за неповний рік приріст імпорту у кожної з них склав від $10 млн до $61 млн (сумарно – $0,6 млрд). При цьому деякі з представників другої та третьої десятки рейтингу демонструють вельми стрімке збільшення імпорту. Більші імпортери українського агро нарощують його споживання значно повільніше. Наприклад, якщо Індія, Туреччина, Іран та Ізраїль встигли збільшити імпорт на 50-58%, то Єгипет та Саудівська Аравія – на 5-22%, а Китай, взагалі, навіть зменшив на 13%.

Показово і те, що збільшився обсяг українського продовольчого експорту до таких високорозвинених країн як Японія та США – відповідно на $26 млн та $21 млн. Взагалі, за вказаний період зросли обсяги поставок нашого продовольства до 87 країн регіону А4. В тому числі, до 16 країн далекої Америки, включаючи проукраїнську Канаду та багатонаселену Бразилію.

Показово те, що збільшився  український продекспорт до таких  країн як Японія та США

Серед держав, які залишились за межами нашого ТОП-20, чимало вартих особливої уваги з боку вітчизняних виробників. Зокрема, стрімко наближаються до першої двадцятки імпортерів української продукції Мавританія, М’янма та Сомалі. Ці країни за три квартали цього року встигли закупитися українськими продуктами на декілька десятків мільйонів доларів кожна. Як не дивно, але торговельні потоки із України нарощують і такі країни, як Ємен та Кот-д’Івуар, яких важко запідозрити у економічному зростанні.

З’явились серед імпортерів і нові споживачі українського продовольства, які в 2016 році офіційно його взагалі не купували. Зокрема, в Америці – такі країни як Сальвадор, Барбадос, Перу, Уругвай, Мартініка та Домініка, а в Африці – республіка Чад. І хоча обсяги постачання в ці країни, принаймні поки що, невеликі, процедура експорту на ці ринки відпрацьовується і є можливість нарощувати поставки. Про потенціал цих ринків свідчить хоч би те, що сумарно населення цих країн перевершує аналогічний показник України.

Разом з тим, як свідчить офіційна статистика, в нинішньому році, на жаль, припинилося постачання української агропродукції в Еквадор, Колумбію, Пуерто-Ріко, Ямайку, Лаос та деякі інші острівні країни.

Сумарна експортна виручка українських компаній в регіоні А4 за січень-вересень 2017 року, згідно підрахунків AgroDay та за даними Держстату, зросла на $1,18 млрд. Тобто, на 18% більше минулорічного результату. Найбільшими темпами при цьому збільшується експорт в Австралію та Океанію – в нинішньому році цей регіон споживає в 2,4 рази більше українського продовольства, ніж в 2016-му, хоча абсолютні показники поки що незначні.

Найбільшими темпами збільшується експорт в Австралію та Океанію

Прикро, але аграрний експорт до 36 країн в регіоні А4 в нинішньому році зменшився. Найбільш відчутним для вітчизняних експортерів стало падіння обсягів поставок до Таїланду та Китаю – на $159 млн та $112 млн відповідно. Суттєво скоротився також експорт до Філіппін, Індонезії та Кореї – на $71 млн, $60 млн та $42 млн.

Зерновий раціон

Артем Гудков, виконавчий директор PanAfrican Trading Alliance

Африка нарощує поставки аграрної продукції з України. За неповний рік, згідно офіційних даних, обсяг експорту досяг 29% із всього обсягу сільськогосподарського экспорту. Найбільше в Африці закуповують українських зернових культур. У 2016 році на них припадало 39% від загального обсягу експорту, а у січні-вересні нинішнього року – 45%, розповідає Артем Гудков, виконавчий директор PanAfrican Trading Alliance. Але продаж сировини – не є досягненням наших експортерів, зауважує він. Просто на сировину існує відносно сталий попит на зовнішньому ринку. При цьому обсяги виробництва у світі суттєво не збільшуються, адже безліч виробників переходять на більш високомаржинальні агрокультури. Ще одна причина зростання продажів — ріст населення Африки, що, відповідно, потребує більше продуктів харчування. Тому зростання експорту в сьогоднішніх  масштабах – це аж ніяк не результат надзусиль української сторони, вважає експерт. «Реальна ситуація полягає в тому, що це не ми експортували, а африканські країни імпортували», – каже він.

«Реальна ситуація полягає в тому, що це не ми експортували, а африканські країни імпортували»

З іншого боку, товар у вигляді чистої сировини легше продавати. І, навпаки — товари з доданою вартістю, або з високим ступенем переробки, потребують суттєвих та системних зусиль по просуванню їх на зовнішніх ринках, нагадує представник PanAfrican Trading Alliance. «Наразі така продукція українських компаній відсутня на африканських ринках. То як африканський споживач може її придбати чи хоча б дізнатися про неї? Рітейл в Африці контролюється індусами, ліванцями, арабами та китайцями, а вони активно просувають товари, вироблені в їхніх країнах. Місцевому споживачу все одно нікуди діватися, окрім як іти до них за продуктами», – каже Артем Гудков.

До речі, на його думку, є певна розбіжність фактичних обсягів експорту продовольства до Африки з офіційними даними. Цю розбіжність експерт пояснює тим, що певні експортери здійснюють торгову діяльність через власні офшорні компанії, і таким чином мають можливість суттєво завищувати митну вартість товарів, щоб збільшити суми відшкодування ПДВ. При цьому факт зростання українського експорту на африканський континент Гудков не заперечує.

Рітейл в Африці контролюється індусами, ліванцями, арабами та китайцями, а вони активно просувають товари, вироблені в їхніх країнах

Зокрема, споживання українського продовольства у Того зросло за 9 місяців у 12 разів, у Ємені – в 11, а у Кот-д’Івуарі – в 10. Високі темпи росту агроекспорту і в Мавританію, Сенегал, Сомалі та Анголу – обсяги постачання в ці країни збільшились за 9 місяців на 187-300%. Високі показники зумовлені не тільки зростанням експорту зараз, але і тим, що у минулому році ці показники були занадто низькими.

Третю частину читайте тут

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.