“Інтерстеллар” (2014 рік, режисер Крістофер Нолан, бюджет $165 млн)

Колишній пілот НАСА, а нині фермер, Купер (грає Меттью Макконахі) переживає не найкращі часи. Діти в самому центрі пубертатного торнадо виносять, вже немолодому аграрію, мозок, сильніше, ніж колись це робила його дружина. Особливо старається дочка, яка безжально тролить свого нереалізованого татка розповідями про привидів у своїй кімнаті.

Але ок – діти, врешті-решт, рідні. Тим більше, пацан-то, на відміну від дочки, все ж таки любить предка. Він ментально ближче, аніж його сестра до Купера. Це і зрозуміло — у школі хлопця хвалять за середні оцінки. Хвалять, бо це явна ознака готовності такого учня до того, щоб стати фермером. У буремні часи продовольчих катаклізмів це наймодніша професія, яка дозволить юнаку мацати за вим’я не тільки корів.

Будинок і кукурудза Купера

Ультрамодною фермерська професія у фільмі стала з цілком об’єктивних причин. Екологія на планеті Земля вже просто ніяка. Пшениця на полях рідної Чикагщини вже не росте. Не врятувало хлібну культуру навіть пересадка генів витривалих тарганів – рослини все одно не витримували піщаних бурь на колись метеостабільному Середньому Заході. І ось тепер в живих на полях залишилася тільки кукурудза, яку власне і став вирощувати збитий льотчик Купер.

Професор евтаназії Брендт

Однак кукурудза не панацея і теж не врятує велику націю від майбутнього голодомору. Про це Куперу повідомив знайомий професор MTI Брендт.  Але є вихід, каже вчений, вже не дивлячись в очі Куперу. Треба летіти, бро. І летіти, щоб не просто прапор встромити в мертве тіло найближчої планети, а залізти в діру. При цьому він зовсім не натякав на якусь із країн СНД, а на справжню чорну діру. В далекому космосі. І ось саме там — по той бік «кролячої нори» — настане сільськогосподарське і особисте щастя, для кожного землянина.

Подалі від цього пекла, до зірок

Вибору немає, та й втрачати нема чого. Для своїх дітей Купер вже не авторитет. Кукурудзяні галети теж – не в кайф. А тарілки і взагалі доводиться перевертати на столах, щоб туди не залітав космічний пил. І ось, виявляється, є секретна ракета, яка довезе фермера до більш благополучних місць, де можна буде культивувати не тільки «царицю полів», але, приміром, й опіумний мак.

Купер посміхається. Куперу добре.

До речі, агро допомогло підлататися творцям фільму навіть поза знімальним процесом. Як розповів в інтерв’ю Крістофер Нолан, їм вдалося вигідно продати кукурудзу, зібрану з полів, які були спеціально засіяні для проведення зйомок. За словами режисера, незважаючи на інтенсивність зйомок і пошкодження частини посівів, урожай був зібраний відмінний. AgroDay радий за тебе, Нолан.

“Знаки” (2002 рік, режисер М. Найт Шьямалан, бюджет $180 млн)

У фільмі «Знаки», в головній ролі якого знявся Мел Гібсон, сюжетом слугує схожа на «Інтерстеллар» американська «битовуха». Альфач Гібсон зіграв колишнього священика Грега Хесса, який після загибелі своєї дружини, розчарувався в релігії і став фермером. Ну і настрій, відповідно, навряд чи можна назвати екстатичним.

Драматичність ситуації посилює той факт, що фермер-одинак живе у компанії свого молодшого брата (за сценарієм бейсболіст-невдаха), двома дітьми і кукурудзяним полем за вікном. Погодьтеся, з таким багажем непросто веселитися. Щодня лізуть неврози і переживання, стигматами проступає алкоголізм. Рятує лиш преміум-аккаунт на www.brazzers.com.

Отже, головні заняття неблагополучної сім’ї колишнього священика — вирощувати кукурудзу і голосувати за трампів. Але тут в процес обробітку цілини втручаються треті сили. І сили, скажімо прямо, неземного походження.

Тат, це точно мобільник? Малий, не кури більше

На своему полі, де Хесс з усіх сил намагався підняти врожайність і можливо навіть перейти до точного землеробства, з’являються незрозумілі концентричні кола. Тобто ті самі знаки, що винесені в назву фільму. Цитую Вікі: «Одного ранку Грег Хесс виявляє на своєму полі величезні ідеально рівні 500-футові кола скошеної кукурудзи». Зрозуміло, що будь-хто, побачивши на своєму земельному паї такі «знаки», капець як почне хвилюватися за рівень вегетації своїх посівів.

Сцуко так і знав, що нема гарячої води?

Допомагає родині вижити телеящик. Після офіційного повідомлення земної влади, сім’я сільськогосподарського пастора розуміє, що всі ці кола на полях точно не наслідки випарів щойно пофарбованого коридора, а саме інопланетяни.

Перемагають земляни в сутичці з чужими, як водиться в таких фільмах, випадково. Бейсболістові одного з прибульців вдається нокаутувати битою. Падаючи гуманоїд виливає на себе склянку із, як виявилося, смертельною для нього водою. Купер витирає кров і повільно включає душ. Шарко.

“Марсіанин” (2015 рік, режисер Рідлі Скотт, бюджет $108 млн)

Це найжорсткіший сільськогосподарський трилер в нашому міні-рейтингу. Ні, не тому, що американці виявилися не найпоряднішими хлопцями і залишили члена своєї команди – Марка Уотні (його грає Метт Деймон) під час бурі на Марсі.

Суть трешу у тому, щоб вижити їх товаришеві на червоній планеті довелося вляпатися в лайно. У справжнісіньке лайно, у самий зе оріжінал — у відходи життєдіяльності своїх товаришів.

Коротко як все було. Після того, як його кинули напризволяще співвітчизники, хлопець зашив собі рвану рану, ужалився кодеїнчиком та включив для апетиту Рея Кудера. Але тут виявилося, що їжі, як такої, для вічного життя на Марсі зовсім небагато. І ніякого рівненського мясного тушкана — онлі картопля і кетчуп. Уотні почав натужно міркувати, як йому мультиплікувати їжу, не відрізаючи при цьому у себе кінцівки та шматки підшкірного жиру.

Картопелька+лайно колег=EBITDA

І ось тут Уотні включив в собі експериментального ботана і поліз у нужник. В результаті наукових пошуків, те, що переварили астронавти, стало відмінним добривом для картопляної ферми першого марсіанського аграрія.

Очевидно, що астронавти налягали на бурріто, начос та на інші вітамінізовані продукти. Картопля, акуратно нарізана Уотні макетним ножем, з такими добривами швидко дала свої плоди. Ось так астронавтські випорожнення стали першим мікродобривом на планеті, де окрім барханів кремнезема і кинутих марсоходів нічого немає.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.