Перший міністр економіки Аргентини часів Менема - Мигель Роиг, віце-президент Bunge & Born

Корпорація Bunge & Born у рамках плану ВВ надала уряду $ 2,5 млрд – в рахунок майбутніх податкових надходжень (ще 1 млрд. додали нафтові компанії), а натомість отримала право ставити своїх міністрів економіки.

Хоча в плані Bunge & Born залишалися деякі пероністські ідеї, наприклад, обмеження цін і доходів, але роль держави в економіці істотно знизилася. Менем декларував приватизацію багатьох державних підприємств, різко підняв тарифи на комунальні послуги та бензин. В результаті до 1989 року істотно знизилися бюджетний дефіцит і податки на експорт сільгосппродукції. Для стимулювання експорту держава знизила курс аустраля до долара. В результаті одна і та ж валютна виручка експортерів давала їм при продажу за аустралі в три рази вищі надходження.

«У нас є дві причини для надання допомоги уряду, – сказав представник Bunge & Born Фернандес Мадеро. – По-перше, лояльність до Аргентини, а по-друге, якщо купівельна спроможність зростає, ростемо й ми».

Президент Карлос Менем, прийшовши до влади, надав великі преференції великому бізнесу

Великий експортно-орієнтований аграрний капітал залишився настільки задоволений реформою, що як писали газети Аргентини, Менему аплодували навіть корови. Але в цьому полягала і ахіллесова п’ята програми – вона зосередилася лише на кількох стимулах для бізнесу, але не подбала про загальну економічну стабільність.

В результаті Менему за допомогою Bunge & Born вдалося збити високі ціни лише на кілька місяців. Незабаром по Аргентині знову вдарила гіперінфляція, а потім і дефолт. Ставленик корпорації – міністр економіки Нестор Рапанеллі пішов у відставку, що стало фіналом програми ВВ.

Однак Bunge & Born не втратила впливу в уряді. Гільєрмо Антоніо Карраседо, колишній виконавчий директор Bunge & Born, який змінив Рапанеллі на посаді виконавчого віце-президента, сказав, що між бізнес-лідерами немає одностайності в питанні підтримки уряду. «Але той факт, що ми стояли за економічним планом, дав певні гарантії діловим людям», – сказав він.

Купівля, продаж

Через 10 років після яскравої, хоча і недовгою місії Bunge & Born з порятунку економіки країни, в житті корпорації стався різкий поворот. 22 січня 1998 року в люксах готелю Rihga Royal на Манхеттені 100 європейських, північноамериканських, бразильських і аргентинських акціонерів Bunge International Ltd прийняли рішення про продаж цілої низки компаній.

В готелі Rihga Royal на Манхеттені акціонери Bunge & Born у січні 1998-го постановили розпродати корпорацію

По суті вони вивели холдинг з усіх галузей бізнесу, не пов’язаних з продажем товарів. Шосте покоління торговців зерном Бунге, що почали свій бізнес в Амстердамі в 1818 році, вирішило продати його не тільки з-за конкурентного тиску на глобальному ринку переробки продуктів сільського господарства, а й щоб отримати солідний куш від ліквідації компаній в розмірі $ 3 млрд.

Не менш суттєвою причиною продажу були чвари між сім’ями власників, суперечки і труднощі при узгодженні різних інтересів з управлінськими рішеннями. «Логічно, що це сталося в холдингової компанії з десятками акціонерів, які хочуть займатися власним бізнесом, люди, які не знають один одного і не мають механізму ліквідності в таких закритих компаніях, як Bunge & Born», – сказав виконавчий директор групи. Багато менеджерів компаній в Венесуелі, Бразилії, Австралії та Аргентині дізналися про продаж лише з газет.

Хоча глобальна тенденція в світі компаній полягає в тому, щоб відкрити свій капітал для громадськості, Bunge International продовжувала залишатися закритою компанією, її список акціонерів був справжньою загадкою. Всі свої рішення акціонери приймали в атмосфері максимальної секретності.

Після всіх перипетій Bunge залишилася глобальною компанією і брендом з історією

Після всіх цих перипетій Bunge як глобальна компанія і бренд з історією все ж збереглася. Вона посилила свій вплив в Азії і Європі, перенесла штаб-квартиру в Нью-Йорк і як і раніше займається зерновими та олійними культурами, а також багатьма іншими видами виробництва. На відміну від колишніх часів, компанія стала більш відкритою – і тепер всі зміни в своїй верхівці робить надбанням світової громадськості.

Завод Bunge у Канзасі (США)

У новому столітті для Bunge Ltd настала пора збирати каміння, розкидане в кінці 90-х. У 2004 році вона придбала іспанську олійну  компанію Cereol, в 2008-му – німецького виробника маргаринів Walter Rau, через рік – маргариновий бизнес фінської компании Raisio Group. У вересні 2017 року Bunge оголосив про наміри придбати 70% акцій за $ 946 млн малайзійського виробника пальмового масла IOI Corp Berhad.

Штаб-квартира Bunge & Born у Буенос-Айресі

Хоч зараз сім’ї Бунхе і Борн більше не керують бізнесом, але їх досягнення досі викладають на семінарах новим співробітникам корпорації. У сучасній Bunge є навіть свій внутрішній нормативний кодекс. Як кажуть в корпорації, в ньому втілений підприємницький дух сімей-засновників, який дозволив корпорації рости і процвітати майже 200 років.

Автор: Дмитро Громов

Перша частина тут

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.